Історичні постаті

Степан Бандера

Степан Бандера у німецьких тюрмах і концтаборах

Редкое видео. Похороны Степана Андреевича Бандеры и старое исполнение гимна Украины

Євген Коновалець

Вбивство Євгена Коновальця
 Євген Коновалець і наша доба 

Богдан Хмельницький

БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ отаман козацького флоту, гетьман України 

Андрей Шептицький

Брати Шептицькі – приклад гарних взаємин і  поваги 

Данило Галицький

Данило Галицький. Таємниці однієї перемоги  

Андрей Шептицький

(1865-1944)

Предстоятель Української греко-католицької церкви

Очолюючи Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) у найскладніші для України роки, митрополит Андрей Шептицький зумів зробити її не тільки релігійним, але й культурним, суспільним та економічним центром.

Нащадок відомого дворянського галицького роду і доктор права, Шептицький прийняв чернечий сан у 1888 році. Церковна діяльність дозволила йому стати однією з найбільш авторитетних фігур у всій Східній Європі.

Він провів реформу богословської освіти, заснував Львівську богословську академію (єдиний український ВНЗ на території Польщі на той момент), звідки надсилав найкращих студентів на навчання за кордон. При Шептицькому в УГКЦ вперше почали використовувати живу українську мову в літургіях.

Володіючи чималими статками, Шептицький став меценатом. Його коштом або за його сприяння було відкрито Національний музей у Львові з величезною колекцією ікон, бібліотека, народна лікарня, кілька гімназій, Земельний банк і кредитна спілка. Також Шептицький опікувався молодими українськими художникам, заснувавши для них спеціальну стипендію.

  
БЛАГОСЛОВЕННЯ: Привітальний лист Шептицького з нагоди відновлення Української держави у Львові 13 липня 1941 року

Михайло Грушевський

(1866-1934)

Історик, політичний діяч

  

Михайло Грушевський знаменитий як творець першого фундаментального дослідження з вітчизняної історії — Історія України-Русі. Ця праця зайняла у Грушевського три десятиліття, причому на ці роки припав і час створення Української Незалежної Республіки, коли вчений був головою першого національного парламенту — Центральної Ради.

Грушевський закінчив Київський університет, у 28 років став професором всесвітньої історії Львівського університету. Через два роки його обирають головою Наукового товариства імені Тараса Шевченка — своєрідної української академії наук на території Австро-Угорщини.

З початком Першої світової війни вчений опинився в Києві, де його заарештовують за проавстрійські погляди. Три роки він провів у засланні в Казані, Симбірську, а потім поїхав у Москву.

1917 року Грушевський отримав можливість повернутися до Києва, де його до того часу вже заочно обрали головою Центральної Ради. На цій посаді він працював над Конституцією України та підписав чотири універсали — останній проголошував незалежність країни.

Коли в Київ прийшли більшовики, Грушевський жив у Празі, а потім у Відні. Але в 1924 році він знову повертається до Києва. З початком сталінських репресій влада починає підозрювати його в керівництві неіснуючим Українським націоналістичним центром. Вченого не розстрілюють тільки тому, що він помирає від хвороби.

НОВЕ ЛІТОПИСАННЯ: Ілюстрована Історія України Грушевського, 1913 рік

Дмитро Донцов

(1883-1973)

Політичний і громадський діяч, 
публіцист, філософ

Дмитра Донцова називають націоналістом №1 в українській історії — він закріпив цей статус своєю програмною роботою Націоналізм, написаною в 1926 році. Чи не першим серед вітчизняної інтелігенції Донцов став наполягати на повній незалежності України.

Щоб втілити цю ідею в життя, він не обмежувався теоретичними трактатами. Доктор права, Донцов брав участь у всіх великих проектах з відродження української державності. У 1914-му став членом Союзу визволення України, потім підтримав Центральну Раду і створення УНР, обіймав посади в уряді гетьмана Скоропадського, Директорії (працював у посольстві УНР у швейцарському Берні).

Багато років Донцов видавав Літературно-науковий вісник — журнал, який об'єднав кращих українських літераторів, з емігрантами включно. Сам Донцов назавжди залишив Україну лише в 1939 році.

Його погляди стали ключовою ідейною платформою Організації українських націоналістів. А деякі думки сьогодні здаються геополітичним пророцтвом. Так, Донцов застерігав Західну Європу від прагнення Росії до світового панування, вважаючи, що відокремлення України від Росії та підтримка її Заходом може зупинити цей процес.

Євген Коновалець

(1891-1938)

Політичний і військовий діяч

Євгена Коновальця називають одним з найактивніших діячів українського національного руху, який став творцем політичних організацій та військових підрозділів, які боролися за незалежність України.

Ще студентом юридичного факультету Львівського університету Коновалець вступив до кількох українських громадських організацій. Під час Першої світової війни він потрапив у російський полон, де розгорнув широку агітацію за незалежність України серед таких же українців-полонених, як він сам. Пізніше, звільнившись і приїхавши в 1917 році до Києва, сформував Галицько-Буковинський курінь січових стрільців — один з головних підрозділів армії Української Народної Республіки.

Після захоплення України більшовиками Коновалець емігрував до Чехословаччини, де створював військові формування та організовував навчання українських офіцерів.

У 1929 році його обрано головою Організації українських націоналістів (ОУН), створеної у Відні. У наступні роки завдяки зусиллям Коновальця відділення ОУН відкрилися в країнах Європи, США та Канаді. Він спробував порушити українське питання в Лізі Націй, чим остаточно розлютив офіційну Москву. За наказом Йосипа Сталіна Коновалець був убитий агентами НКВС у Роттердамі.

 
ЩОБ ПАМ'ЯТАЛИ: Монета номіналом 100 грн, випущена на честь 100-річчя Євгена Коновальця

В'ячеслав Чорновіл

(1937–1999)

Політик, дисидент, лідер Народного руху України

Якби все-таки він став першим президентом України? Якби не загинув 17 років тому? Про В'ячеслава Чорновола часто говорять в тому самому умовному способі, якого не знає історія.

Саме Чорновіл був одним з головних ініціаторів прийняття Декларації про державний суверенітет, а потім — Акта проголошення незалежності. За те, щоб ці два документи стали реальними, Чорновіл віддав 17 років свого життя, які провів у в'язницях, таборах та засланнях.

Чорновіл — ключова фігура правозахисного та національного руху в Україні 1960-80-х. Одним з перших він зважився на публічні протести проти арештів української інтелігенції, стояв біля витоків створення Української Гельсінської спілки, видавав і редагував Український вісник — головне підпільне видання про дисидентів.

Чорновіл залишався вірним собі і в незалежній Україні, очолюючи Народний рух з 1992 року і до самої смерті.

Мустафа Джемілєв

(рік народження 1943)

Лідер кримськотатарського національного руху

Після анексії Криму Росією Мустафі Джемілєву чи не першим заборонили в'їзд на півострів — і це найкраще пояснює його значущість для українського Криму і для національного кримськотатарського руху.

Джемілєв вимушено позбувся батьківщини вже вдруге у своєму житті: в 1944 році його родину, як і більшість кримських татар, депортували до Узбекистану.

За право повернутися — для себе і свого народу Джемілєв віддав 15 років волі. Саме стільки він провів у тюрмах і засланнях, будучи засудженим за антирадянську діяльність сім разів.

За його звільнення ратував весь світ, проте знову оселитися в Криму Джемілєв зміг лише в 1991-му, через майже півстоліття після депортації. З того часу і до 2013-го року він залишався незмінним лідером кримськотатарського Меджлісу, жодного разу не відступивши від ідеї цілісності України з Кримом у її складі.