Цікаві факти з історії, про які мало хто знає
Людовику XVІ пророчили, що він помре 21 числа. Переляканий король 21 числа кожного місяця сидів, замкнувшись у своїй спальні, нікого не приймав, не призначав ніяких справ. Але обережності виявилися марні! 21 червня 1791 року Людовика і його дружину Марію-Антуанетту заарештували. 21 вересня 1792 року у Франції була проголошена республіка й скасована королівська влада. А 21 січня 1793 року Людовика XVІ стратили.
Эдгар По написав
моторошну розповідь про те, як корабель зазнав аварії і позбавлені їжі моряки
з’їли юнгу по імені Річард Паркер. В 1884 році сюжет “жаху” втілився в життя.
Шхуна “Мереживо” зазнала катастрофи, а збожеволілі від голоду матроси зжерли
юнгу, якого звали… Річард Паркер.
У лондонському
Грінберрі-Хіллі були повішені троє вбивць. Їхні прізвища: Грін, Беррі та Хілл!
В 1944 році
газета “Дейлі телеграф” надрукувала кросворд, що містить всі кодові назви
секретної операції по висадженню союзницьких військ у Нормандії. У кросворді
були зашифровані слова: “Нептун”, “Юта”, “Омаха”, “Юпітер”. Розвідка кинулася
розслідувати “витік інформації”. Але укладачем кросворда виявився старенький
шкільний учитель, здивований настільки неймовірним збігом не менше
військовослужбовців.
По дивному й
страхаючому збігу обставин багато хто з уфологів вмирали в той самий день - 24
червня, щоправда, у різні роки. Так, 24 червня 1964 року помер автор книги “За
лаштунками літаючих тарілок” Френк Скаллі. 24 червня 1965 року помер кіноактор
та уфолог Джордж Адамський. А 24 червня 1967 року померло відразу двоє
дослідників НЛО - Річард Чен і Френк Едвардс.
Жителі
шотландського села дивилися в місцевому кінотеатрі фільм “Навколо світу за 80
днів”. У момент, коли кіногерої сідали в кошик повітряної кулі і обрубували
канат, пролунав дивний тріск. Виявилося, на дах сінематографу впав… точнісінько
така ж, як у кіно, повітряна куля! А було це в 1965 році.
Якось Марчело
Мастрояні в розпал гучного дружнього застілля заспівав стародавню пісеньку
“Згорів той будинок, де я так щасливий був…”. Не встиг він доспівати куплет, як
йому повідомили про пожежу в його особняку.
В
1966 році чотирирічний Роджер Лозьєр ледве не потонув у морі біля
американського міста Салем. На щастя, його врятувала жінка по імені Еліс Блейз.
В 1974 Роджер, якому було вже 12, відплатив послугою за послугу - на тому ж
самому місці він врятував потопаючого чоловіка, що виявився… чоловіком Еліс
Блейз.
За часів Першої династії Стародавнього Єгипту, членів сім’ї та слуг замуровували в гробниці (ще не в пірамідах) разом з мертвим фараоном. Вважалося, що всі вони будуть допомагати фараону після того, як той потрапить до богів, в потойбічний світ.
У Стародавньому Римі існував дивний звичай – якщо хтось вбивав чийогось батька, то злочинця топили в мішку, куди також поміщали змію, собаку і півня. Сенс цього обряду незрозумілий в наш час – хто-небудь може припустити, чому і як з’явився такий звичай?
Олександр Македонський винайшов цікаву технологію стеження за власним військом (цей спосіб використовується і сьогодні) – він читав листи солдатів, які ті писали рідним. З них і дізнавався, хто ж настроєний проти нього.
Коли анестезія була в перший раз протестована в 1847 році на жінці, яка народжувала дитину, то та була настільки здивована безболісним пологам, що назвала свою дочку Анестезією. Ось звідки пішло настільки дивне ім’я, яке іноді зустрічається і в наші дні.
Останній раз кавалерію застосовували за часів Другої Світової – ця практика була припинена після того, як 2000 кінних монголів були направлені на піхотний підрозділ німців. Що сталося в результаті? Жоден німець не був убитий, зате вся кіннота полягла.
Перша жінка-полісмен стала такою в 1910 році. Її звали Еліс Стебіінс Уеллс. Зрозуміло, що у жінок тоді не було власної форми, і Еліс створила собі форму сама. Офіційна форма для жінок-поліцейських була введена через чотири роки після того.
У 1700 році в Парижі виникла дивна мода – коли жінки виходили на вулицю в погану погоду, вони одягали капелюшки з … громовідводами. Зрозуміло, що це була не найкраща практика, в результаті кількість нещасних випадків із-за попадання блискавки тільки збільшилася.
У 3100-3050 рр.. до нашої ери в Стародавньому Єгипті панував перший фараон, Менес. Саме про нього жерці говорили, що фараон є спадкоємцем богів, які й призначають фараонів володарями всього Єгипту.
Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.
Найдавнішими міжнародними юридичними актами Київської Русі були договори з греками, тобто Візантією, які належать до X ст.
Найвидатнішою жінкою Київської держави вважається Ольга, жінка Ігоря, яка взяла владу після його смерті. Виняткове явище в ту сувору епоху – жінка впродовж багатьох років (з 944 по 969) мала владу у великій державі, що є свідченням її великого таланту. Князювала вона від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу у своїх руках. Вона об’їздила свої землі і встановлювала в них нові закони, засновувала нові оселі. Вважається, що вона була першою жінкою-русинкою, яка стала відомою в світі.
Найдавніша згадка про "руську" (тобто українську) мову на території сучасної України належить до 858 року. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" І. Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
Найпершим видатним українським поетом, ім’я і твори якого ми знаємо, треба вважати Павла Русина з Кросна (близько 1470-1517). Він довго працював у Кракові, викладаючи у тамтешній академії, бував він в Угорщині, жив у Відні. В своїх творах з любов’ю описує рідну землю, означення "русин" для нього – "слово солодке", і він гордий з того, що носить таке ім’я.
Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"
Найвідоміший музикант Київської Русі – співець XI ст. Боян, який жив при дворі Святослава Ярославовича і якого згадує автор "Слова о полку Ігоревім".
Найдавнішою скульптурою, знайденою в Україні, є кам’яна баба з кургану поблизу с. Нововасилівки Миколаївської області, яка належить до V-ІV ст. до н.е.
Ансамбль унікальних фресок у Софійському соборі в Києві є найдавнішим зразком українського монументального живопису. Цим фрескам вже майже 1000 років. Загальна їхня площа становить 3000 кв. м.
Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Т.Г. Шевченка. Його перекладали на 147 мов народів світу.
Найбільша кількість псевдонімів була у О. Кониського – 141, у І. Франка – 99, О. Маковей користувався 56 псевдонімами.
Найдовший псевдонім мав, мабуть, Григорій Квітка-Основ’яненко: "Любопытный Аверьян, состоящий не у дел колежский протоколист, имеющий хождения по тяжебным делам и по денежным взысканиям".
Найпершим фаховим продавцем книжкової продукції вважається друкар М. Сльозка. За старих часів, тобто в XVII-XVIII ст., книги продавалися насамперед у друкарнях. М. Сльозка винайшов нову форму розповсюдження друкованого слова: продавав видання Львівського братства, роз’їжджаючи по ярмарках.
Найчастіше вживаною літерою з українського алфавіту є "п", із якої починається найбільша кількість слів. "Найпасивнішою", тобто найрідше вживаною буквою українського алфавіту, є "ф". В українській мові звук, що починається цією літерою, зустрічається тільки у небагатьох запозичених словах.
Найпершим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька колегія, заснована в 1576 р. у м. Острог князем Костянтином Острозьким. Другий вищий навчальний заклад – Києво-Могилянська академія, заснована у 1623 р. шляхом об’єднання Київської братської і Лаврської шкіл. Це були на той час єдині вищі школи у східнослов’янському світі.
Найдавніший міст знаходиться у м. Феодосії. Цей грецький міст, що функціонує ще й сьогодні, збудований генуезцями в XIII ст. Довжина його 10 м. Дещо молодшим від нього є "Турецький міст" над рікою Смотрич біля фортеці у Кам’янці-Подільському, його було побудовано у XVI ст.
Найбільші сходи в Україні – Потьомкінські сходи в Одесі – одна з видатних кам’яних споруд 1-ої половини XIX ст. Це складна інженерна споруда висотою 24 м і довжиною 142 м має 142 кам’яних сходинки і 10 площадок. Ширина нагорі – 125 м, внизу – 21 м. В її спорудженні взяли участь архітектори Ф.К. Бофф, Г.І. Торрічеллі та ін. Матеріал – цегла, черепашник, камінь.
Найвидатнішою архітектурної спорудою Київської Русі, що збереглася до нашого часу, є Софійський собор у Києві, "руська митрополія", зведена у 1037 році в центрі верхнього міста. Він має змінений зовнішній вигляд – був добудований у XVIII ст. За величчю художнього образу, досконалістю архітектурних форм, внутрішнім оздобленням собор належить до видатних пам’яток світу доби феодалізму.
Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до наших часів, є лікарський трактат-порадник "Мазі" – узагальнена праця про лікування травами, який склала Євпраксія Мстиславна, онука Володимира Мономаха, у Хет.
Найдавнішим народом на території сучасної України, назва якого збереглася у писемних пам’ятках, були кіммерійці, які оселилися наприкінці ІІ – на початку І тис. до н.е. в Причорномор’ї, південних степах України. Спочатку це був осілий народ, що згодом перейшов до кочового скотарського господарства. Найбільш ранні відомості про кіммерійців находили у грецькій літературі, вони належать до початкового періоду знайомства грецьких мореплавців з північним узбережжям Чорного моря і мають характер легенд. Земель кіммерійців досяг і Одіссей.
Найдавніша людина, за останніми свідченнями науки, з’явилася на сучасній території України приблизно 700-800 тис. років тому. Відкриті нещодавно археологами шари з матеріалами поблизу закарпатського с. Королевого свідчать, що стародавні мешканці цього поселення вже тоді володіли вогнем, займались мисливством, а основною формою суспільної організації було первісне стадо.
Найзнаменітішими дітьми можна вважати трьох дочок Ярослава Мудрого, які стали королевами в різних країнах. Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, а після його смерті управляла Францією як регентша до повноліття свого сина, короля Філіпа. Про це свідчить багатомовний напис на її пам’ятнику неподалік від Парижа: "Анна руська – королева французька". Друга дочка Я. Мудрого була одружена з норвезьким королем Геральдом Сміливим, а третя – з угорським королем Андрієм.
Найнезвичайнішою дзвіницею на території України є, мабуть, дзвіниця Києво-Печерської лаври, яка відхилена від вертикалі, як знаменита Пізанська вежа. Ще за часів спорудження через нерівномірний осад грунту дзвіниця похилилася, і в 1740 році навіть було порушено справу проти архітектора І.Г. Шеделя: його звинуватили у неправильному плануванні. Дзвіницю добудували, пізніше (в 1951 році) визначили відхилення, а 1987 року зробили заміри вже за допомогою електроніки. При загальній висоті дзвіниці 96652 м відхилення становить 60,3 см. Отже, падіння київській дзвіниці не загрожує.
Найбільший з космічних проектів XX ст. – "Морський старт" – передбачає створення космодрому морського базування. Його реалізують США, Норвегія, Росія разом з Україною.
Джерело: http://blogs.ukrhome.net
Характерники України оповиті славою та легендами, бо вміли робити незбагненні речі. Без допомоги рук їли вареники зі сметаною, як знаменитий Пацюк у фільмі «Вечори на хуторі біля Диканьки». А без жартів – козаки-характерники та їх таємниці залишаються недослідженими, достовірних джерел про них дуже мало.
Завіса трохи підіймається завдяки гопаку. Цей запальний танець заворожує глядачів різних країн. Та небагатьом відомо, що його карколомні елементи – відлуння давнього бойового мистецтва, демонстрація надзвичайних можливостей, які передавалися з покоління в покоління. Так хто такі козаки-характерники?
Теракотова армія - легендарна гвардія повнорозмірних глиняних воїнів, коней і колісниць. Теракотові воїни повинні були захищати інтереси китайського імператора Цінь Шихуанді в потойбічному світі. Вони були поховані разом з імператором в 210-209 роках до н.е.
Ми всі чули про масонів і їх ймовірну мету глобального домінування через новий світовий порядок, але чи багато хто з нас знають що-небудь істотне про цей орден? Масонство одна з найстаріших і найбільших в світі спільнот. І насправді це братство не таке вже таємне.
За часів Першої династії Стародавнього Єгипту, членів сім’ї та слуг замуровували в гробниці (ще не в пірамідах) разом з мертвим фараоном. Вважалося, що всі вони будуть допомагати фараону після того, як той потрапить до богів, в потойбічний світ.
У Стародавньому Римі існував дивний звичай – якщо хтось вбивав чийогось батька, то злочинця топили в мішку, куди також поміщали змію, собаку і півня. Сенс цього обряду незрозумілий в наш час – хто-небудь може припустити, чому і як з’явився такий звичай?
Олександр Македонський винайшов цікаву технологію стеження за власним військом (цей спосіб використовується і сьогодні) – він читав листи солдатів, які ті писали рідним. З них і дізнавався, хто ж настроєний проти нього.
Коли анестезія була в перший раз протестована в 1847 році на жінці, яка народжувала дитину, то та була настільки здивована безболісним пологам, що назвала свою дочку Анестезією. Ось звідки пішло настільки дивне ім’я, яке іноді зустрічається і в наші дні.
Останній раз кавалерію застосовували за часів Другої Світової – ця практика була припинена після того, як 2000 кінних монголів були направлені на піхотний підрозділ німців. Що сталося в результаті? Жоден німець не був убитий, зате вся кіннота полягла.
Перша жінка-полісмен стала такою в 1910 році. Її звали Еліс Стебіінс Уеллс. Зрозуміло, що у жінок тоді не було власної форми, і Еліс створила собі форму сама. Офіційна форма для жінок-поліцейських була введена через чотири роки після того.
У 1700 році в Парижі виникла дивна мода – коли жінки виходили на вулицю в погану погоду, вони одягали капелюшки з … громовідводами. Зрозуміло, що це була не найкраща практика, в результаті кількість нещасних випадків із-за попадання блискавки тільки збільшилася.
У 3100-3050 рр.. до нашої ери в Стародавньому Єгипті панував перший фараон, Менес. Саме про нього жерці говорили, що фараон є спадкоємцем богів, які й призначають фараонів володарями всього Єгипту.
Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.
Найдавнішими міжнародними юридичними актами Київської Русі були договори з греками, тобто Візантією, які належать до X ст.
Найвидатнішою жінкою Київської держави вважається Ольга, жінка Ігоря, яка взяла владу після його смерті. Виняткове явище в ту сувору епоху – жінка впродовж багатьох років (з 944 по 969) мала владу у великій державі, що є свідченням її великого таланту. Князювала вона від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу у своїх руках. Вона об’їздила свої землі і встановлювала в них нові закони, засновувала нові оселі. Вважається, що вона була першою жінкою-русинкою, яка стала відомою в світі.
Найдавніша згадка про "руську" (тобто українську) мову на території сучасної України належить до 858 року. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" І. Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
Найпершим видатним українським поетом, ім’я і твори якого ми знаємо, треба вважати Павла Русина з Кросна (близько 1470-1517). Він довго працював у Кракові, викладаючи у тамтешній академії, бував він в Угорщині, жив у Відні. В своїх творах з любов’ю описує рідну землю, означення "русин" для нього – "слово солодке", і він гордий з того, що носить таке ім’я.
Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"
Найвідоміший музикант Київської Русі – співець XI ст. Боян, який жив при дворі Святослава Ярославовича і якого згадує автор "Слова о полку Ігоревім".
Найдавнішою скульптурою, знайденою в Україні, є кам’яна баба з кургану поблизу с. Нововасилівки Миколаївської області, яка належить до V-ІV ст. до н.е.
Ансамбль унікальних фресок у Софійському соборі в Києві є найдавнішим зразком українського монументального живопису. Цим фрескам вже майже 1000 років. Загальна їхня площа становить 3000 кв. м.
Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Т.Г. Шевченка. Його перекладали на 147 мов народів світу.
Найбільша кількість псевдонімів була у О. Кониського – 141, у І. Франка – 99, О. Маковей користувався 56 псевдонімами.
Найдовший псевдонім мав, мабуть, Григорій Квітка-Основ’яненко: "Любопытный Аверьян, состоящий не у дел колежский протоколист, имеющий хождения по тяжебным делам и по денежным взысканиям".
Найпершим фаховим продавцем книжкової продукції вважається друкар М. Сльозка. За старих часів, тобто в XVII-XVIII ст., книги продавалися насамперед у друкарнях. М. Сльозка винайшов нову форму розповсюдження друкованого слова: продавав видання Львівського братства, роз’їжджаючи по ярмарках.
Найчастіше вживаною літерою з українського алфавіту є "п", із якої починається найбільша кількість слів. "Найпасивнішою", тобто найрідше вживаною буквою українського алфавіту, є "ф". В українській мові звук, що починається цією літерою, зустрічається тільки у небагатьох запозичених словах.
Найпершим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька колегія, заснована в 1576 р. у м. Острог князем Костянтином Острозьким. Другий вищий навчальний заклад – Києво-Могилянська академія, заснована у 1623 р. шляхом об’єднання Київської братської і Лаврської шкіл. Це були на той час єдині вищі школи у східнослов’янському світі.
Найдавніший міст знаходиться у м. Феодосії. Цей грецький міст, що функціонує ще й сьогодні, збудований генуезцями в XIII ст. Довжина його 10 м. Дещо молодшим від нього є "Турецький міст" над рікою Смотрич біля фортеці у Кам’янці-Подільському, його було побудовано у XVI ст.
Найбільші сходи в Україні – Потьомкінські сходи в Одесі – одна з видатних кам’яних споруд 1-ої половини XIX ст. Це складна інженерна споруда висотою 24 м і довжиною 142 м має 142 кам’яних сходинки і 10 площадок. Ширина нагорі – 125 м, внизу – 21 м. В її спорудженні взяли участь архітектори Ф.К. Бофф, Г.І. Торрічеллі та ін. Матеріал – цегла, черепашник, камінь.
Найвидатнішою архітектурної спорудою Київської Русі, що збереглася до нашого часу, є Софійський собор у Києві, "руська митрополія", зведена у 1037 році в центрі верхнього міста. Він має змінений зовнішній вигляд – був добудований у XVIII ст. За величчю художнього образу, досконалістю архітектурних форм, внутрішнім оздобленням собор належить до видатних пам’яток світу доби феодалізму.
Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до наших часів, є лікарський трактат-порадник "Мазі" – узагальнена праця про лікування травами, який склала Євпраксія Мстиславна, онука Володимира Мономаха, у Хет.
Найдавнішим народом на території сучасної України, назва якого збереглася у писемних пам’ятках, були кіммерійці, які оселилися наприкінці ІІ – на початку І тис. до н.е. в Причорномор’ї, південних степах України. Спочатку це був осілий народ, що згодом перейшов до кочового скотарського господарства. Найбільш ранні відомості про кіммерійців находили у грецькій літературі, вони належать до початкового періоду знайомства грецьких мореплавців з північним узбережжям Чорного моря і мають характер легенд. Земель кіммерійців досяг і Одіссей.
Найдавніша людина, за останніми свідченнями науки, з’явилася на сучасній території України приблизно 700-800 тис. років тому. Відкриті нещодавно археологами шари з матеріалами поблизу закарпатського с. Королевого свідчать, що стародавні мешканці цього поселення вже тоді володіли вогнем, займались мисливством, а основною формою суспільної організації було первісне стадо.
Найзнаменітішими дітьми можна вважати трьох дочок Ярослава Мудрого, які стали королевами в різних країнах. Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, а після його смерті управляла Францією як регентша до повноліття свого сина, короля Філіпа. Про це свідчить багатомовний напис на її пам’ятнику неподалік від Парижа: "Анна руська – королева французька". Друга дочка Я. Мудрого була одружена з норвезьким королем Геральдом Сміливим, а третя – з угорським королем Андрієм.
Найнезвичайнішою дзвіницею на території України є, мабуть, дзвіниця Києво-Печерської лаври, яка відхилена від вертикалі, як знаменита Пізанська вежа. Ще за часів спорудження через нерівномірний осад грунту дзвіниця похилилася, і в 1740 році навіть було порушено справу проти архітектора І.Г. Шеделя: його звинуватили у неправильному плануванні. Дзвіницю добудували, пізніше (в 1951 році) визначили відхилення, а 1987 року зробили заміри вже за допомогою електроніки. При загальній висоті дзвіниці 96652 м відхилення становить 60,3 см. Отже, падіння київській дзвіниці не загрожує.
Найбільший з космічних проектів XX ст. – "Морський старт" – передбачає створення космодрому морського базування. Його реалізують США, Норвегія, Росія разом з Україною.
Джерело: http://blogs.ukrhome.net
Козаки Характерники
Характерники України оповиті славою та легендами, бо вміли робити незбагненні речі. Без допомоги рук їли вареники зі сметаною, як знаменитий Пацюк у фільмі «Вечори на хуторі біля Диканьки». А без жартів – козаки-характерники та їх таємниці залишаються недослідженими, достовірних джерел про них дуже мало.
Завіса трохи підіймається завдяки гопаку. Цей запальний танець заворожує глядачів різних країн. Та небагатьом відомо, що його карколомні елементи – відлуння давнього бойового мистецтва, демонстрація надзвичайних можливостей, які передавалися з покоління в покоління. Так хто такі козаки-характерники?
Походження терміна
Найпопулярніша версія – співставлення зі словом «характер». Людина, яка мала велику силу волі, незламну вдачу, викликала повагу оточуючих, сприймалась як особлива. Якщо вона ще й була грамотною (історики стверджують, що деякі козаки Запорозької Січі знали до дванадцяти мов), просте населення казало, що це чаклун, «галдовник». Прикладом є одна з легенд про писаря Поповича: «знав він все наперед (передбачував майбутнє), бо читав це в книжці, яку носив із собою».
Менше відомий варіант, в якому характерництво пов’язують з давніми аріями та санскритом. Вчені вказують на корінь «хара», що перекладається як «божественна енергія». Звідси виводять: «той, хто володіє божественною енергією».
Проводять паралель з «махаратхами», які могли битися «один на тисячу», володіли надзвичайними бойовими прийомами. Цікаво порівняти зачіску арійських воїнів і ту, що мали козаки-характерники. В обох випадках – «оселедець», пасмо волосся на голеній голові. (Його можна побачити і в сучасній Індії у представників деяких каст).
Реальність чи міфи?
Чи дає це підставу стверджувати, що легенди про надлюдські здібності деяких запорожців – правда? Так вважають відомі історики Яворницький та Куліш. На їхню думку, козаки-характерники могли робити наступні речі:
- ухилятися від куль та брати розпечені ядра голими руками;
- перекидатися на вовків;
- наводити ману та сон на людей;
- бачити на велику відстань навколо себе;
- провіщати майбутнє;
- бути довго під водою і виходити з неї сухими;
- без ключів відкривати замки.
Смерті не боялись
Хто не бачив популярний фільм «Матриця»! Особливо ефектна сцена, де Нео помахом руки зупиняє зливу куль. Фантастика? Але в багатьох легендах йде мова саме про це. У народі розповідають, що характерники у бою стояли прямо, бо кулі їх не брали. Позбирають на землі ті, що впали, та стріляють ними у відповідь. (Про це написав Яворницький у 1888 році). А ще ховали їх за пазуху – на щастя. Навіть на початку ХХ століття зберігався цей звичай. Під час Першої світової війни, як описує очевидець, так робив генерал Гулига, командир пластунів.
Подібні свідчення є у поважних вчених. Папроцький, польський історик, переповідаючи похід 1583 року Самійла Зборовського, каже, що гетьман хотів покарати одного запорожця. Його товариші не допустили цього, мотивувавши тим, що побратим вміє кулі ворогів замовляти. На схожі випадки посилається Мартін Бєльський (Ясси, 1577 рік, битва Івана Підкови). Скальковський говорить про гайдамак, яких не може гармата умертвити.
Перевертні
Ще одна з найцікавіших здібностей, якою володіли козаки-характерники – обертання на вовків. Про цю властивість найпершими є згадки у Геродота. В книзі «Мельпомена» він описує скіфські племена, серед яких були нерви – вовкулаки. (Ці народності кочували по території сучасної України. Висновок зробити неважко). Давній культ воїна-звіра просліджується в пізніші, християнські часи. Святий Юрій (Георгій Переможець) – не тільки воїн, захисник, але й вважається покровителем цих тварин. Пантелеймон Куліш взагалі прямо вказує, що «навчилися ваші предки від хижаків поганих».
Це відображено у багатьох легендах. Збереглося переповідання про Матвія Шутя, який перевіз через річку вовка, а той три роки потому прийшов у вигляді чоловіка, щоб подякувати. Шануючи козацькі звичаї, характерники на добро відповідали добром.
Про перевертнів пишеться у «Слові о полку Ігоревім». Втікаючи з полону, князь зіскакує з коня у звіриному вигляді. «Дума про козака Голоту» має уривок, де головний герой «поглядає на татарина як вовк».
Великі чаклуни
Також козаки-характерники вміли наводити на людей ману . Коли під Хортицею зустрілося військо російського царя з турками, явився один запорожець. Він спіймав голими руками ядро і зробив так, що вороги самі перебили один одного. Інше оповідання каже, що коли запорожців заскочили у полі поляки і поскакали, щоб порубати їх, то побачили тільки дубовий гайок.
Церква прискіпливо ставилася до «заморочників», забороняла ховати їх за християнським звичаєм, бо «в них біс вселився». У 1936 році розкопали могилу з рештками чоловіка в червоних шароварах і свитці. Лежав він обличчям донизу – «щоб сонця не побачив і не відродився посмертно». Труна не мала жодного цвяха.
Знищити галдовника можна було лише срібною кулею. Така доля спіткала Івана Золотаренка. В «Історії русів» розказується, що вбив його у місті Старий Бихов католицький органіст. Куля всередині містила дорогоцінний метал, зробили її з церковної чаші.
Історичні постаті
Таких розповідей багато, в них фігурують відомі особистості. Вчені вважають, що деякі кошові та гетьмани – характерники України. Ними є:
- отаман Северин Наливайко;
- фастівський полковник Семен Палій;
- сподвижник Богдана Хмельницького та герой Корсунської битви Максим Кривоніс;
- Іван Богун, який міг вийти з невеликим загоном проти цілого війська;
- кошовий Григорій Сагайдачний, «який виходив з води сухим, куль уникав»;
- Іван Нечай, для якого поляки тримали заряджену срібним ґудзиком рушницю.
- Казали в народі, що також Іван Сірко великий характерник. Його прізвище походить від «сірий», має вовчу етимологію. Вороги боялись отамана, називали «урус шайтан».
- Скептики скажуть, що все піддається поясненню. Сміливий – от і викликав страх. Вмів гарно маскуватися – ставав невидимим. Але питання не зникає. Хто такі козаки-характерники – міфічні істоти чи реальні особи? Кожний вирішує на власний розсуд.
Теракотова армія є одним з найбільш захоплюючих археологічних відкриттів нашого часу. Цю знахідку називають Восьмим чудом світу, а також вона є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Під час сильної посухи 1974 року, що торкнулася і міста Сіаня (стародавньої столиці Китаю), група місцевих селян намагалася викопати криницю. Однак, замість води, селяни виявили якісь глиняні уламки. Надалі до розкопок залучили археологів. Так було зроблено одне з найбільших відкриттів XX століття...
Теракотова армія - легендарна гвардія повнорозмірних глиняних воїнів, коней і колісниць. Теракотові воїни повинні були захищати інтереси китайського імператора Цінь Шихуанді в потойбічному світі. Вони були поховані разом з імператором в 210-209 роках до н.е.
Імператор Цінь Шихуанді, якого в Китаї називають імператор-об'єднувач, відомий тим, що зумів об'єднати під своєю владою ворогуючі китайські царства, перетворивши їх в могутню імперію. При ньому почалося будівництво Великої Китайської стіни.
Будівництво імператорської гробниці почалося в 247 році до н.е., з участю 700 тисяч робітників і ремісників. Будівництво мавзолею тривало 38 років.
Спочатку, згідно з давньою китайською традицією, імператор хотів поховати з собою 4 000 живих воїнів, але радники зуміли переконати правителя. Цей жорстокий вчинок неминуче призвів би до бунту і послабив би військову міць імперії. Замість цього прийняли рішення поховати глиняних воїнів, збільшивши їх кількість вдвічі. Для надійності.
Хоча імператор Цінь в значній мірі сприяв розвитку імперії, він був сумно відомий своєю жорстокістю. У гробниці були виявлені сотні скелетів, багато з яких були ремісниками і робітниками, які допомагали будувати гробницю. Вони були поховані для того, щоб зберегти таємність цього місця і його скарбів. Після поховання та опечатування скарбів, ворота закрилися, замкнувши всіх робочих, так що ніхто не зміг вийти. Над мавзолеєм посадили дерева і траву, щоб він зовні виглядав, як звичайний пагорб.
Серед 8000 теракотових воїнів неможливо знайти навіть двох однакових обличь, всі особи і зачіски індивідуальні. По обличчях воїнів можна навіть дізнатися національність солдатів китайської імперії: серед воїнів можна спостерігати китайців, уйгурів, тибетців, монголів і багатьох інших. Обладунки, одяг і взуття відтворені з ювелірною точністю.
Разом з солдатами стоять військові колісниці і запряжені коні. На початку 2000-х років археологи знайшли статуї чиновників, музикантів і акробатів.
Вага кожного воїна складає приблизно 135 кг, зріст - 170-190 см. Коней, що важать приблизно 200 кг, виготовляли поряд із мавзолеєм, для більш легкого транспортування.
У кожного воїна була при собі справжня зброя: списи, щити, луки арбалети і мечі. Проте, під час народного бунту проти Ер Шихуанді (сина Цінь Шихуанді), який, на відміну від великого батька, виявився слабким і невмілим правителем, повсталі розграбували гробниці.
Всі теракотові воїни були яскраво розфарбовані натуральними фарбами, і ці фарби не тьмяніли протягом багатьох століть, поки воїнів не винесли на поверхню.
Хто такі масони? Цікаві факти про орден.
Ми всі чули про масонів і їх ймовірну мету глобального домінування через новий світовий порядок, але чи багато хто з нас знають що-небудь істотне про цей орден? Масонство одна з найстаріших і найбільших в світі спільнот. І насправді це братство не таке вже таємне.
Масони запевняють, що єдина їхня мета - зробити людей кращими, а його ідеали дружби, милосердя і братської любові вижили крізь століття навіть в найпотужніших політичних, військових і релігійних конфліктах.
Масонство - це не зібрання або місце для поклоніння. Це не релігія, як багато хто думає, воно не вчить релігійної філософії. Але як і раніше залишається багато питань до цієї спільноти.
Отже, хто ж такі масони?
• Число масонів по всьому світу приблизно дорівнює 5 мільйонам (з них близько 480 тисяч в Великобританії і 2 мільйони в США).
•Багато хто вважає, що масонство - секретне братство, але це не так. Масони можуть вільно повідомляти про свою приналежність, хоча і не можуть розкривати секрети ордена.
•Загальноприйнятою датою появи масонства вважається 24 червня 1717 року, коли була створена Велика Ложа Лондона. Після цієї дати Великі Ложі стали керувати іншими ложами.
•Зазвичай вважається, що масони використовують символи для засекречування своєї діяльності. Однак символи з'явилися на ранніх етапах становлення братства, коли багато його членів не вміли читати. Рясна символіка служила для нагадування про уроки братства.
•Найстарішим масонським символом можна назвати циркуль і косинець. Це також найбільш упізнаваний знак, хоча його точний зміст змінюється в різних країнах.
•Масонська «ложа» - це не просто назва будівлі, а група людей, які проводять збори в цій будівлі. Кожна ложа отримує листи від «Великої Ложі», але в основному діє принцип самоврядування. Немає якоїсь єдиної церемонії для проведення зборів, ритуали змінюються від групи до групи.
•Неможливо стати масоном, будучи атеїстом. Первинна вимога до потенційних членів - віра в якусь вищу силу.
•Існують два відомих напрямки масонства. Регулярне, кероване Об'єднаною Великою ложею Англії і Ліберальне, представлене Великим Сходом Франції.
•Масони зазвичай розпізнають один одного за різними «секретними» знакам, наприклад, кільце з масонською емблемою, нашивки на одязі, а іноді знамените масонське рукостискання (під час потиску великий палець торкається до руки іншої людини особливим чином), хоча останнє в основному відноситься до масонів з Сан-Франциско і Вашингтона.
•У масонів є правило - не давати свідчення проти інших масонів. Вони визнають, що це може стати причиною лжесвідчення, але для них не захистити свого - набагато більший гріх.
•Не існує якоїсь однієї людини, що виражає думку всіх масонів. Братство складається з великої кількості людей в багатьох організаціях, що підкоряються своїй територіальній Великій Ложі. Ніхто з членів не може говорити від імені всього масонства. Це обов'язок Великої Ложі, що об'єднує дану територію.
•Існує зв'язок між масонами і Статуєю Свободи. Автор статуї Фредерік Бартольді був масоном
•Астронавт Базз Олдрін був членом Ложі Чистого Озера №1417 в Техасі. Він пілотував місячний модуль Аполлон 11 під час першої в історії висадки людини на місяць. Ступаючи на Місяць, він мав спеціальне доручення свого Великого Майстра - оголосити Місяць територіальною юрисдикцією Великої Ложі Техасу. Джон Гленн теж був масоном.
•Кетрін Бабінгтон так хотіла з'ясувати, що ж це за масонство, що більше року під час зборів ховалася всередині кафедри для виступів. Коли її виявили, то майже місяць тримали в полоні.
•До числа найбільш знаменитих масонів належать Чарльз Дарвін, Марк Твен, Уїнстон Черчілль Джон Едгар Гувер, Бенджамін Франклін і перший президент і батько-засновник США Джордж Вашингтон.
•Прихильники теорії змови пов'язують масонів з ілюмінатами. Але це не дуже схоже на правду, так як суспільство ілюмінатів настільки таємне, що деякі до цих пір не вірять в його існування, тоді як масони можуть вільно повідомляти про свою приналежність.
•Гітлер вірив, що масони управляються євреями, і під час правління нацистів було вбито від 80 до 200 тисяч масонів.
•У США жінки не можуть стати масонами, тоді як в Європі їх зазвичай допускають до ініціації.
•По суті масонства, а можливо, і інших спільнот, лежить поклоніння Сонцю.
•Масонський храм в Чикаго, Іллінойс побудували в 1892 році. Свого часу він був найвищою будівлею в світі, маючи висоту в 22 поверхи.
•Під час громадянської війни в Америці солдати воюючих сторін, пізнаючи один одного як масонів, допомагали один одному. Навіть під час війни масонська лояльність до братерства не ослабилась.
Немає коментарів:
Дописати коментар