Класний керівник


Учні 11 класу спробували себе в ролі вчителів.


Поїздка 11 класу в Унів, Жовкву та Чарівні озера





Перший дзвоник 11 класу









Останній дзвоник 10 класу


Військово-патріотична гра "Джура"










ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ 8-А КЛАСУ

Перший Урок: Ураїна - наш спільний дім










Відкрита виховна година у 8А класі "Традиції рідного краю"














День здоров'я учнів 8А класу. Село Межибороди. Турбаза "Карпати"




Виховна година «  Ми обираємо  живе обличчя Землі»

(слайд 1)
1 Ведуча
Все, що оточує нас і не зроблене руками людей, — природа. Природа дає все необхідне для життя людини: їжу, воду, повітря. Всі ми — діти природи , і ми повинні берегти  і  охороняти її багатства.

2 Ведуча
У 1991 році Верховна Рада оголосила всю територію України зоною екологічного лиха. Територія всієї нашої країни характеризується як забруднена, а 15% території віднесено до категорії надзвичайно забруднених регіонів екологічної катастрофи.

  Голос з залу:
 « Може, нічого й не трапиться, якщо я зламаю лише одну гілочку, зірву одну квітку, роздушу метелика, нап'юся березового соку».

2 Ведуча
 Ось після таких «любителів  природи»,  напевно, й вам доводилося споглядати жахливі сміттєзвалища, випалені галявини,  поламані дерева і кущі.

1  Ведуча
Сьогодні у нас не звичайний захід: ми хочемо подарувати  вам годину мило¬сердя і спостережливості, хочемо нагадати, що від кожного з нас залежить майбутнє… не тільки  планети, людства … залежить збереження живого обличчя Землі.

(Ролік 1 «моя планета» 3, 48 хв.) на його фоні слова

Мережиться між травами струмок,
Рясна калина гронами багриться,
Пливе туман, білявий як димок,
Долина самоцвітами іскриться.
Як диво це нащадкам зберегти,
І гай, і річку , повну прохолоди!...
Бо в царстві цих прадавніх ще святинь
Довічна мудрість матері – природи…

Мати – земля моя! У біло-рожевому вінку з весняних квітів, у смарагдовім вбранні із зелених шат, у золотистому багрянці щедрої осені – ти завжди прекрасна.
Земля  - наш дім. Можливо, це єдина планета, на який існує життя у Всесвіті…  Прислухайся, як трави шелестять. Як розмовляють і дерева, і
квіти... Які предивні осінні  дні стоять! Спробуй це збагнути й
зрозуміти. І ти відчуєш, як очиститься душа, як серце легко стрепенеться
та як народяться рядки вірша.
Скільки років землі-
І мільярд, і мільйон,
А яка вона й досі красива…
Ліси, луки, річки, озера , моря й океани…Одвічна краса природи. Та чи ж вічна вона?Чи буде отак і завтра , і завжди, через роки,  століття?
У Василя Сухомлинського є чудова притча
«Старий Майстер побудував кам ’ яний будинок. Став та дивується зі сторони.
«Взавтра в цьому будинку поселяться люди»,- думав із гордістю Майстер.
А в цей час біля будинку грався семирічний хлопчик. Він скочив на щойно цементований поріг і залишив на ньому слід своєю маленькою ніжкою.
- Навіщо ти зіпсував мою роботу? – з докором запитав Майстер.
Нічого не зміг відповісти хлопчик»

2 Ведуча
Будинок, який збудував Майстер – це є наша планета Земля. Так само, як і в притчі,  так і ми в житті залишаємо після себе сліди, які зіпсували роботу Великого Майстра. Ці сліди є не що інше як екологічні проблеми, що є  незагоєними ранами на нашій планеті.

 1 Ведуча
Сьогодні ми маємо велику кількість свідчень про те, що наша планета серйозно хвора.. Вирубано ліси, затоплено землі, понівечено дерева, забруднені ріки й повітря, моря й озера..  У двері будинку людства стукають лиха майбутніх екологічних катастроф .
    УВАГА! Увага! Машина часу переносить нас у 2214 рік

(сценка)                           Зупинімось – останній є шанс,
Оглянімось – благаємо вас,
   Все задумано мудро в природі,
    Жити всім разом у мирі і згоді!
Слайд 2 (всесвіт)
2Ведуча.
Нашу голубу планету часто порівнюють з величезним космічним
кораблем, який летить просторами Всесвіту. А людство – екіпаж усього
корабля. І лунає сьогодні голос Всесвіту :

Всесвіт
Увага! Увага! Я – Всесвіт! Я дивлюсь на Землю багато мільйонів років. Я завжди милувався її морями й океанами, горами й лісами, степами й озерами. Та нині все змінилося.  Важко поранена, плаче  хвора земля. Природа не встигає  відновлювати  рани, заподіяні  їй  людиною.
Майбутнє Землі в небезпеці!  Рятуйте  природу, інакше  загинете.


1Ведуча.
За цими словами гірка істина. Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи. Можливо, ми – останнє покоління, яке ще має шанс врятувати природу і себе від цієї катастрофи.
І у  пам'яті спливає пророцтво великого Кобзаря :"Схаменіться добрі люди, бо лихо вам буде!"
Екологічна ситуація вже близька до критичної:
Слайд№ 3. =Наслідки впливу людини=
 Найбільш загрозливі наслідки впливу діяльності людини на атмосферу:
— потепління клімату  збільшує кількость  стихійних лих, підтоплення значних територій, розширення площі пустель);
— збіднення озонового шару  спричиняє 150 тисяч додаткових випадків сліпоти через катаракту, на 2,6 % збільшує кількість випадків ракових захворювань шкіри;
— кислотні дощі   завдають величезних втрат живій природі, особливо у США, Канаді, країнах Європи, Україні;
       ---  щорічно планета втрачає десятки видів тварин,      які заносяться до Червоної книги.

2 ведуча
Слайд№4 =  «червона книга»=
 « Червона   книга» -   це      документ   совісті   людини..
« Червона   книга»     - це   документ  -  звинувачення,   пред’явлений   людству   природою.  
З   1971   року   відомості   про   види ,   що  зникають,   друкуються  на   червоних   аркушах.
Дані  про тварин,  чисельність   яких   неухильно  падає,   друкується   на жовтих   аркушах,   відомості   про   них   становлять    особливу    « Янтарну   книгу» ;
  про  рідкісні   види   відомості   друкуються   на  білому  папері.
  До   «Червоної   книги »    України     занесено   923  види
рідкісних   і   зникаючих   тварин   і  рослин.
(ролік «Червона книга» 2хв.)
Наш світ сповзає до безодні,
Ім’я якої – небуття.
І визначається сьогодні,
Чи є майбутнє у життя.,
Чи розцвітуть весною квіти,
І чи дадуть вони плоди,
І чи щасливі будуть діти
Сьогодні, завтра і  завжди

(Виходять Флора і Фауна)
Фауна
Я – Фауна, донька природи,
Тварин і птахів захищаю,
Коли їм весело – сміюся,
А в горі – сльози проливаю
Дарунок цей матуся дала,
 щоб їх усіх я захищала..
Флора
Я – Флора, Фауни сестра!
Живе в природі істина проста
Я стверджую усе це не з нагоди:
В правічній мові матері – природи
Родилось першим словом – Доброта.
В ній все твоє: земля і неба вись,
Сміх колоска й трави, і регіт грому.
Збагни лише її в собі самому,
Обожнювать красу Землі навчись…
1 Ведуча.
Вирує життя, минають століття…і перед обличчям природи постала людина розумна, яка  виріщила підкорити природу.. негайно…Людина рубала віковічні дуби, скидала з нових покрівель лелечі гнізда, винищувала дзеркальні криниці, висушувала повноводні річки…         І раптом почула…
(голос Всесвіту)
 Увага! Увага! Я – Всесвіт! Рятуйте природу, рятуйте Землю, інакше загинете  і здійсниться Біблійне пророцтво: «А земля та стане пустинею через вину жителів її, через плід діянь їхніх»
(Слайд №5   =Глобальні еколог проблеми=)
2Ведуча.
А може дійсно ці слова є пророчими? У наш час людство переживає період небаченого досі  зростання  бідності, злочинності, агресивності, поширення хвороб, деградації людської моралі, деградації природи.
(РОЛІК 2 =Загрязн окр.. среди = 8хв.)
  2 Ведуча:
  Як бачимо екологічних проблем у нас безліч. Прийшов час діяти Сьогодні ми скликали брифінг щоб ознайомитися з екологічною ситуацією і  поміркувати, що ми можемо зробити  усі разом і кожен окремо, щоб земля наша була родючою, вода прозорою, повітря чистим..
1Ведуча
 На брифінгу присутні  представники державних установ, засобів масової інформації, науковці , медики, демографи та інші уповноважені особи, робота яких пов’язана із вирішенням екологічних проблем держави і регіону, просимо їх зайняти відповідні місця – ми починаємо брифінг…
 Слово надається представнику міністерства охорони навколишнього середовища.

                          Представник ох.навк. серед.
Дороги друзі!
Екологічна ситуація дуже складна, вирішувати її треба негайно. Хочу зауважити, що екологічні проблеми з”явилися ще в середині 50 років минулого століття. Саме це й час можна умовно вважати початком безконтрольного періоду експлуатації природи, а отже і її забруднення. Щорічно у природний обіг виводилося 1,5 млрд тонн сировини(це майже 30 млн тонн на кожного мешканця України).В результаті цього обсяг накопичених відходів від видобувної, металургійної та інших галузей промисловості становить близько 15 млрд тонн , набагато більше потрапило у воду й повітря.
Проблема забруднення повітря є однією із актуальніших проблем. Всі ми знаємо, що без повітря людина не може прожити й двох хвилин. А чи задумувалися ви в якому воно стані?
 За даними міністерства охорони навколишнього середовища 2013року, в атмосферному повітрі містилося 17, 3 тонн шкідливих речовин

Слайд№6=викиди=
Викиди:
• тверді речовини  -0, 7 млн т
• оксиди вуглецю  - 1, 3 млн т
• азот                  -   0, 3 млн т

              Показники сумарних викидів у повітря в областях:
• Донецька                   -   67, 3 т/км;
• Дніпропітровська  -    31,2 т/км
• Івано-Франкфівська - 16,2 т/км
• Львівська                   - 8,2 т/км
• Хмельницька            -  2,8 т/км
• Закарпатська           -3,8 т/км

1Ведуча
 Будь ласка … питання представників засобів масової інформації

1)  Газета«Урядовий кур’єр», питання  представнику гідрометеорологічної служби.

-- Таким чином, найбільшими забруднювачами атмосфери в Україні, є підприємства металургії, енергетики, вугільної та хімічної  промисловості
Просимо прокоментувати ситуацію представника гідрометеорологічної служби України.

                    Представник гідрометеорологічної служби
Так, ситуація дуже загрозлива. Щорічно на кожного мешканця України припадає понад 200 кг забруднювачів атмосферного повітря.
 У 49 – ти містах України концентрація шкідливих речовин перевищує норму в !.5 – 5 разів. Найбільше забруднюють атмосферу такі галузі:
 Слайд №7= найбільше забруднюють атмосферу=

                Металургія                                       30,8%
                Енергетика                                        28,9%
                Вугільна промисловість                  17,2%
               Нафтохімічна промисловість          5%

          Унаслідок цього атмосферні опади стали небезпечними – кислотними. Значну кількість кислотних дощів спостерігають на Волині, у Київській, Одеський областях.

2)   Телеканал « ІНТЕР»,  питання представнику Greenpeace
- Скажіть, наші продукти небезпечно вживати в їжу, бо в них високий вміст шкідливих речовин?

                                  Представник Greenpeace.
 Не тільки через це. Справа в тому, що забруднена  не лише атмосфера ,але змінилась якість грунтів :  мінеральні добрива і отрутохімікати використовували так недосконало, що збільшення вмісту нітратного азоту в рослинах стало небезпечним для людей і тварин. Хімічна обробка землі пов’зана з широким застосуванням пестицидів, які є мутагенним чинником. Окрім того, надто забруднені річки та водосховища України. Річки несуть отруйні води до морів, узбережжя .  На Чорному морі найбільш забрудненими є води Одеського порту. Ми висловлюємо протест проти спорудження в Одесі нафтового терміналу, оскільки його будівництво може спричинити підняття сірководневого шару Чорного моря та призвести до глобальної катастрофи. Передаю слово представнику ЮНЕСКО)
                             Представник ЮНЕСКО
За даними ЮНЕСКО на Землі сьогодні промисловістю, енергетикою, транспортом поглинається стільки кисню, скільки вистачило б для життя більше 45 млрд людей .
( Слайд №8)= екологія і мир в наших руках=
 На кожного жителя щорічно випадає близько тонни небезпечних речовин.
Цілий букет , близько 200 особливо отруйних речовин міститься в тютюновому димі.
 За останні 200 років на землі знищено    всіх родючих земель.
За останні 20 років вирубано стільки лісу, скільки за все існування людства
.Загальна кількість зникаючих видів рослин і тварин наближаються до 1 млн.
 На Землі накопичено гори сміття.
Значна частина населення вживає неякісну питну воду, забруднену неочищеними побутово-господарськими та промисловими водами, збудниками паразитарних захворювань. Найбільш високий рівень фекального забруднення водойм було зареєстровано таких регіонах:
Слайд №9 =найбільш високий рівень…=
● Буковина  - 69%
● Луганщина – 60,3%
● Харківщина – 50%
● Львівщина – 32,3%
● Одещина – 32,1%
● Київ – 35%

 3)    Газета «Голос України», питання речнику міністерства з охорони здоров’я.
-  Я знаю, що мої іноземні колеги відмовляються працювати в Україні через те, що стан її навколишнього середовища не відповідає міжнародним стандартам. Чи може представник міністерства охорони здоров’я прокоментувати вплив забруднення навколишнього середовища на стан здоров’я населення України?
( Cлайд№10)=демографічна ситуація=
                         Представник  охорона здоров”я
 Цілком зрозуміло , що така драматична ситуація згубно познається на здорові ї  населення . На сьогодні стан здоров’я населення України можна характеризувати, як незадовільний. Лікарі акцентують увагу на проблемах здоров'я населення України, яка займає 2 місце серед країн світу за дитячою смертністю.
Українці живуть на 7- 10  років менше, ніж європейці.
Крім  того, починаючи з 1991 року смертність населення перевищує народжуванність.
2012 рік:
Народилося 28631 дитина
Померло 32644 людини.
Найнижчий рівень народжуваності :Дрогобич, Стрий, Трускавець.
Захворювання дітей у 2,1рази  вища, ніж у дорослого населення.
Демографічні показники свідчать, що в 2040 році в Україні вже нікому буду турбуватися про розквіт держави.

1Ведуча.
    -Ми звертаємось до нашого лікаря, скажіть будь-ласка , якою є ситуація зі здоров ям у нашій школі ? На що б ви звернули увагу?

4)   Журнал  «Всесвіт»,  питання науковцям     ( ВООЗ-всесвітная організація охорони здоров`я)  
  - А яка екологічна ситуація склалася загалом на планеті ?
(слайд№11)= люди! Зупиніться!щогодини на нашій..=
                                     НАУКОВЕЦЬ
                    Кожної години на нашій планеті:
-          1700 акрів продуктивної землі стає пустелею;
-          Близько 2000 дітей помирає з голоду;
-          55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;
-          1000 чоловік помирає від отруєння водою;
-          2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі;
-          5 – 6 видів тваринного чи рослинного світу зникають;:

                 Кожну хвилину на нашій планеті:
-          знищується більше 51 акра тропічних лісів;
-          використовується близько 35 барелів нафти;
-          знищується 50 тонн родючого грунту через неправильне його використання;
-          виділяється більше 12000 тонн вуглекислого газу в атмосферу;




5)    Газета «Гомін волі”,  питання представнику комбіната комунальних підприємств( міської влади)
А    ще  одне  питання :   куди    дівати  сміття?  Це  також  проблема.  В  кожній   сім’ї  кожен   день   щось   викидають.   А  в   рік   на  кожного  жителя  міста   приходиться   ціла  тонна  сміття !Частину   сміття   спалюють,   частину  -  закопують.  Але!  І  те,   і   друге  -  не  кращий  вихід  з  цього становища. При  спалюванні  сміття,  нерідко   утворюються шкідливі речовини,   забруднюючи   повітря. А  коли   закопують  -  знищують   грунт  і  підземні  води.  Сьогодні   частину  сміття   переробляють. Вчені,  інженери  знаходять  нові  способи   переробки  сміття.  Адже,  не  можна  допустити, щоб   на   Землі  виросли  цілі    гори   відходів.
                           Представник міської влади
  У всьому світі невпинно збільшується кількість сміття і, відповідно, загострюється проблема його утилізації. Ми викидаємо безліч коробок, пакетів, паперу, пластикових стаканчиків, пляшок, одягу, меблів тощо. У середньому кожна сім'я щодня викидає понад 5 кілограмів сміття!
Слайд№12 )    =згідно з оцінками=
Згідно з оцінками організації з охорони навколишнього середовища, для природного розкладання побутового сміття потрібно немало часу.
паперу – три місяці,
недопалка –5 років,
поліетиленового пакета – 200 років,
нейлону – 30- 40 років
бляшанки –500 років,
полістиролу –1000 років.
  для розкладання однієї скляної пляшки - 1000років



2 Ведуча.
Ми мали можливість зв’язатися з групою експертів, що вивчали екологічну ситуацію у нашій місцевості,  можливо, вони зможуть запропонувати нам певні шляхи вирішення екологічних проблемі пов”язаних з ними проблем збереження природи та здоровья людей… Надамо їм слово

                                   Група Експертів

                   Щодо вирішення цієї проблеми ми пропонуємо:
1. будівництво сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів;
2. сортувати сміття;
3. повернутися до скляних пляшок і паперових упаковок;
4. виховувати екологічно культурних людей:

Щоб якнайменше шкодити природі, слід дотримуватися певних правил особистої поведінки:
1. Більше ходіть пішки або їздіть на велосипеді замість того, щоб їздити машиною. Це корисно для вас і довкілля, адже машини забруднюють повітря.
2. Зберігайте тепло й електроенергію, заощаджуйте гарячу воду, зачиняйте двері, утеплюйте вікна, вимикайте зайві електричні лампочки. Тоді електростанції працюватимуть менше і не так забруднюватимуть нашу землю. Для боротьби з комахами не використовуйте отрутохімікати, а зробіть свій двір привабливим для птахів. Вони щодня з'їдають сотнікомах.

3. Не дозволяйте, щоб вода в вашому домі текла даремно, адже десь на планеті її не вистачає людям саме зараз. Купуючи щось, подумайте, чи дійсно ця річ необхідна для вас, а чи якісна вона, аби служила довго і вам не довелося купувати нову вже через кілька тижнів.
4. Якщо є можливість здати щось зі сміття на переробку -зробіть це. Так ви зменшите кількість сміття на планеті. Речі, що вам більше не потрібні, можна віддати людям, які їх потребують.

6)   «Стрийські новини» .
 - А може в нашій місцевості кращий стан екології? Що найбільше турбує мешканців Стрийщиниі Львівщини?
1Ведуча.
-Слово надається вчителю  географії Ольшанецькій Г. Т. (Екологічні проблеми Львівщини і Стрийщини)  
 СЛАЙД № 13 = карта Львівщини=
7) Газета «Вісник». Питання помічнику народного депутата України
-  Цікаво дізнатися, чи існують державні документи щодо охорони навколишнього середовища, як влада оцінює ситуацію?
(слайд 14) =карта забрудненості=
                                   Представник влади(помічник депутата)
Так, уже за два перші роки незалежності в Україні були прийняті закони про охорону природних ресурсів та їх раціонального використання
Цю проблему неодноразово обговорювали на засіданнях уряду. Насамперед було досліджено забрудненість територій України за різними сумарними показниками і створено карти забруднення довкілля
                    Регіони   (показує на карті ) схеми забрудненості України)
1. Відносно екологічно комфортні території з невеликим перевищенням нормативів забруднення(Харків, Комсомольськ)
2. Екологічно некомфортні території з перевищенням припустимих нормативів(забруднені та дуже забруднені)Запоріжжя,Слов’янськ, Луганськ, Дніпропетровськ
3. Екологічно дискомфортні території зі значним перевищенням допустимих нормативів(надзвичайно забруднені)Маріуполь,Одеса,Горлівка, Рівно,Ужгород.
1 Ведуча.
Нажаль,наш час вичерпано, дякуємо всім, хто брав участь у брифінгу.  Отже, підведемо підсумки: екологічна ситуація вже близька до критичної. Тому ставлення людини до природи нині набуває такого самого морального значення, як і ставлення людини до людини.
  Слайд 14  (Заставка  карта України)
2 Ведуча
Я прошу зосередити вашу увагу на екран.  Перед вами карта України. Як ви гадаєте, після того ,що ви почули і побачили –якими фарбами слід розмалювати карту України? Сірим, чорним, зеленим, блакитним?
( підхоить до дітей 5-6 чол.,діти відповідають)
1 Ведуча      Як бачимо, думки розділилися, але більше було ….. кольору.Що означає кожен колір на карті ви знаєте з уроків географії. Хочу пояснити , що означають наші кольори :
(Сірий , чорний – колір бруду;
Зелений , жовтий  -– трава, дерева,  сонце
Блакитний - колір надії, - чисте небо, прозора вода)
2 Ведуча
Надія вмирає останньою і ми сподіваємось, що природа все ж –таки виживе, але в цьому їй повинна допомогти людина , кожен з нас.  Потрібна охорона… Не природі потрібна охорона…Це нам  потрібне  її  заступництво: чисте повітря, кришталева вода, вся природа, щоб жити ….
(Ролік 3 «Бережіть природу» 1,54хв.)
Голос Землі:
Це було давно. Я прокидалася кожного ранку і була дуже щасливою. Невже я колись могла радіти, могла любити? А все ж таки любила, любила весь світ, все навколо: сонце, небо, травицю, дзюркіт річок, співи пташок. Я любила створену природу, як турботлива мати, любить свою дитину.
Якою ж я була прекрасною у той час!
Перша людина з`явилася на світ. Спочатку вона почувала себе частиною природи, але розум, який я вклала в його мозок виявився спрямований не тільки на створення, але й на руйнування. Людина почала поневолювати мене, рослини, тварин. Вона розкопує мої надра на шматки та дістає нутрощі, наповнєю мою прозору кров отрутою, перетинає мої вени греблями, отруює мене шкідливими газами, ранить атомними вибухами. На що перетворилася колись прекрасна Земля? Невжеж я створила і виплекала власного губителя. У вас є ще небагато часу, щоб врятувати мене і самих себе. Я вірю в ваши сили, в ваш розум і добрі серця.
Люди! Зупиніться! Подумайте! Не спустошуйте Землю! Чи ж не я вас породила, чи не я вам сили даю? Викохую для вас кожен кущик, кожну квіточку. Всі свої багатства віддаю до останку. За що раните мене, чом не шануєте?
Не брудніть мене, не засмучуйте, бо я – ваша мати, і хто ви без мене?

 «Прости нас, Земле, нас – людей століття
Яке надбало стільки лиходій,
Прости нам, Земле,спалені ліси,
Прости ґрунти збіднілі й неродючі
І атом той, що вирвався на волю,
Перевернув людську нелегку долю.
Прости нас, Земле, все-таки, прости,
Бо голова всьому живому – ти.
Можливо, розум людства не засне –
І він проснеться і тебе спасе»

1Ведуча

То ж бережіть цю Землю, люди,
Вона родила і зростила нас.
Вона нам мати, бо життя дарує,
Годує всіх, для нас цвіте й росте.
І щедрістю безмежною дивує,
Та пам’ятайте завжди і про те,
Що ми тут гості, а природа вічна,
Вона й до нас уже давно була.
Така ж чудова, дивна і лірична…
Не заподійте цьому світу зла.

Чисте гірське повітря! Купуйте живу воду. Остання жива вода на Землі. Парасольки від кислотних дощів – для всіх і для кожного. Купуйте цілюще  чисте гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна „жива вода”!
(Вибігають покупці)
Продавець. Купуйте парасольки від кислотних дощів! Живу воду
Останню живу воду на землі!
1-й покупець Парасольки від кислотного дощу?
2-й покупець Жива вода?
1-й покупець. Чисте повітря?
Продавець. Так останні екземпляри. Тільки у нас! Поспішайте! Купуйте носові хустинки від смогу!
2-й покупець Навіщо?
1-й покупець. Кому потрібна „Жива вода”?
2-й покупець. Все це бабусині казки!
Продавець. Бабусині казки... Ні, молоді люди, це вже не казки, це сумна статистика. Ще трохи, і на землі не залишиться ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю „живою”. А за один вдих скоро доведеться платити таку ціну.
1-й покупець. Яку ж?
Продавець. Навіть страшно вимовити... Ціною всьому може стати людське життя! Наше й наших дітей.
2-й покупець. Та він знущається з нас! Яка нісенітниця: носові хустинки від смогу, парасольки від кислотних дощів!
Продавець. Так-так. Чудові парасольки від кислотних дощів.
1-й покупець. Та він божевільний!
2-й покупець. Повітря о –о -н скільки!
1-й покупець. А води? Пий – не хочу!
2-й покупець. Та він звичайний шахрай!
1-й покупець. Ходімо, не має про що з ним розмовляти!
2-й покупець. На наш вік всього вистачить!
Продавець. Люди! Невже вам не страшно? Страшно. Незабаром лише в кіно можна буде побачити світанки і присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря і жива вода, ранкова роса і грибний дощ. Та й хто буде ходити до таких музеїв?
1-й покупець. А сонце?
2-й покупець. Невже зникнуть птахи?
1-й покупець. І ми ніколи не побачимо пролісків?
2-й покупець. Не вдихнемо пахощів конвалії?
1-й покупець. Не зануримося у холодну воду?
2-й покупець. Як же так? Не справедливо! Невже я ніколи не побачу веселку?
Всі. Ні! Ми не згодні! Нехай буде веселка!!!

Участь учнів в шкільних та міських заходах































































Вірш в особах
Мені наснилось, що вони зустрілись:
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
"За що тебе? " "За Україну, друже мій."
Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають... Вас тепер за що?"
"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ...
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."
"А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.
В очах не страх, а злість до ворогів.
Більшовики готовились до бою,
Я йшов на смерть... а жити так хотів."
"Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни - син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин."
... Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
" За Україну нас вбивають, брате мій.




Сценарій вечора пам'яті В.Чорновола "Пам'ятаємо, любимо, шануємо..."

Лунає пісня гурту „Мандри" «Не спи моя рідна земля»
Є люди, як зорі. Вони згасають, а світло, яке вони дали, ще довго мандрує всесвітами наших душ, нагадуючи кожному, хто ми, що ми, чому ми, куди ми… Таким був на небосхилі української історії В'ячеслав Чорновіл.
Цьогоріч 24 грудня вся патріотично налаштована українська громада відзначає 80 річницю від дня народження журналіста, політика-опозиціонера, полум'яного патріота В'ячеслава Максимовича Чорновола.
Він жив усупереч багатьом істинам і таки став пророком у своїй Вітчизні.
Він перший піднявся. Він перший промовив.
І перший поклявся за рідную мову,
За рідну Вітчизну, за тризуб і прапор
Він перший почав «Ще не вмерла…» співати.
Cьогодні ми стоїмо перед В'ячеславом Чорноволом, якому посмертно присвоєно звання Героя України. Стоїмо як перед пророком нації, лицарем свободи, якого «не любили за любов до України». Тож віддаймо глибоку шану цій великій Людині, запалімо свічку пам'яті і вшануймо його хвилиною мовчання.
(Запалюють свічку і стають біля портрета)
Погортаймо сторінки тернистого, але славного життя В.Чорновола.
(Перегляд відеоролику «Обличчя історії»)
Минатимуть десятиліття…
… Замітатиме білим грудневим снігом сіру буденність… Замерзатимуть від колючого холоду оселі й зневірені душі, а в теплих кабінетах зігріті «славою» постаті намагатимуться здобути для себе щедрий кусень владного пирога… Україна впевнено крокуватиме третім тисячоліттям, залишаючи позаду спалені долі своїх синів, пророків і мучеників….
Боротьба за Україну триває!… Ту, яку так любив В'ячеслав Чорновіл
(Відеоролик «Прийняття Незалежності» ----------до 5.27)
Дай, Боже, усім нам так палко любити Україну і вірити в її майбутнє понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі» - такий заповіт для нащадків залишив В'ячеслав Чорновіл
І це були не єдині слова В'ячеслава Чорновола, що й сьогодні видаються нам пророчими.
Учні по черзі виходять на сцену, цитуючи напам'ять думки В. Чорновола
Дівчина №1: „Немає страшнішої кари за муки нечистого сумління, бо немає вищого судді за правду..."
Хлопець №2: „ На першому плані повинна бути ідея. Лідери повинні бути ідейними. А якщо вони пішли на лобіювання якихось інтересів, хай йдуть собі у бізнес. Їм нічого робити в керівництві політичних партій. Оце моє переконання „
Дівчина №3 : „Чи можуть злодії бути патріотами? Ніколи не повірю і в те, що нечисті на руку люди можуть бути справжніми патріотами-державниками. Вони патріоти доти, доки їм це вигідно. У них батьківщина там, де їм добре й безпечно, вони зверхньо ставляться до всіляких там національних ідей та державних святощів..."
Хлопець № 4 : „Для мене і для нас усіх націоналіст – це патріот своєї Батьківщини. Це людина, яка понад усе любить свою Батьківщину, нашу Україну, яка понад усе хоче добра для неї.
Дівчина № 5: „Я вірю в силу духу українського народу, який у критичний момент зуміє зібратися з силами і подолати важку кризу, який не дозволить знову надіти ярмо неволі! Тільки така віра в невмирущість народного духу дає мені підставу з надією дивитися в майбутнє..."
Дівчина № 6: „Однак шани заслуговує тільки той, хто шанує самого себе... Бо Україна починається з тебе..."
Він не став Президентом України. Але став її національним Героєм – посмертно. Його вбили в русі – у дорозі, по шляху до тієї, іншої України, за яку він платив здоров»ям і життям.
На Чорновола полювали все життя. Затуляли рота, виривали з рук перо, арештовували, морили голодом, паплюжили плітками, погрожували...
Він ще замолоду поставив собі за мету – українська самостійна держава. І крок за кроком, тюрма за тюрмою, стаття за статтею, книга за книгою – йшов до цієї мети.
Вірш
ПАМ'ЯТІ В'ЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА
Ніколи він не бив себе у груди,
"Я - патріот!" - на весь світ не кричав.
Усе життя присвячував лиш людям,
Хоч завжди це не кожен помічав.

Ішов і не звертав із пів-дороги,
І була перед ним одна мета -
Вкрвїна рідна із єдиним Богом,
Мов батько й мати навікИ - свята !

Ніяк не міг змиритись із свавіллям,
Права людини завжди захищав.
Не будував до піднебесся вілли,
Не раз харчів ГУЛАГських скуштував.

За правду йшов, за правду і загинув,
Не побоявсь систем і перешкод.
Він був і є Вкраїни вірним сином,
Не все сказав про нього ще народ.

А смерть прийшла підступно і невчасно,
У тихий вечір, в розквіті весни.
Зоря його і по житті не згасне,
У русі був й лишився назавжди!






“На перехресті світу й духу” (до дня пам’яті митрополита А. Шептицького) (10-11 класи)

Сценарій заходу
На сцену виходять хлопець і дівчина. Проектор висвітлює світлину Митрополита Шептицького (слайд 1)  
Хлопець .
Христино! Поглянь на цю фотографію! Він подібний на Мойсея!
Дівчина. ( Читає напис під фотографією)
Він є  Божий слуга Андрей Шептицький і дійсно виглядає цікавим. Ти думаєш, що ця людина прожила своє життя згідно заповідей Божих?
Хлопець.
Є тільки один спосіб виявити це. Дізнатися про життя  Андрея Шептицького.
З’являється Ангел
Ангел: Строгий аскет, Христовий пастир душ – так називають цього чоловіка. Сьогодні я хочу, щоб ви зрозуміли велич особи Митрополита Андрея. Вчимося жити тою любов’ю, якою керувався він ціле своє життя.
Запрошую вас у цікаву подорож. Хочу вас ознайомити із життєвою дорогою Божого слуги Андрея.
Пісня  «Боже,Великий ,Єдиний»

Виходять четверо ведучих.
(Відповідно до виступу ведучих міняються світлини на слайдах)

Ведучий1. День був яскравий і сонячний того липневого після обіду 1865 року. В маленькому селі Прилбичі на північному сході від старовинного міста Львова, що на Яворівщині, 29 липня 1865 року  народився Роман Шептицький у родині графа Івана та графині Софії Шептицьких.
Ведуча2. Роман був третьою дитиною у сім’ї Шептицьких. Він був веселим, завжди усміхненим і щасливим,зацікавлений усім. Здавалося, ніби він схопив сонячне проміння того дня, коли народився, і носив його з собою.
Ведучий 3. Він називав себе Ама, що по-латинськи означало любов. Любов пронизувала усе життя Романа. Який чудовий був би світ, коли б більшість з нас жила б такою ж любов’ю, знаючи, що все, що ми маємо, є даром нашого милосердного люблячого Бога. Роман захоплювався чарівністю кожного дня, подіями і особами.
Танець «Аничка»

Ведуча 4. Батько наголошував на важливості освіти для всіх його дітей. вони мали приватних вчителів до того часу, поки в 10 років не записалися до гімназії. Усі діти Шептицьких старанно вчилися, шануючи батьків , хочучи бачити їх щасливими.. Роману було 18 років, коли він готувався здавати випускні екзамени в гімназії Святої Анни. Він відводив багато годин для навчання, бо хотів скласти іспити якнайкраще. Екзамени він здав блискуче.



Тепер вже добре розумію,
Куди спішу і що я вмію,
В осмуті в’янути не смію,
В стражданнях  – не один.
В Христі знаходжу я підмогу,
Без Нього  – навіть до порогу!
Сягаю до небес чертогу,
Бо я – християнин ! ..
о.Василь Мендрунь
Ведучий 1 Нарешті граф дозволив Романові поступити в монастир при умові,що той закінчить своє навчання в університеті й одержить ступінь доктора права. Він також хотів, щоб Роман більше спілкувався з молодими людьми і почекав ще 4 роки. Чекання було важким для Романа, але він знав, що врешті-решт зможе відповісти на заклик Бога.
Ведуча 2. В університеті Роману було дозволено жити набожним достойним життям. нерелігійна атмосфера серед студентів дуже його турбувала. Він почав запрошувати друзів у свою кімнату на щотижневі дискусійні засідання на релігійні теми. Студенти говорили про християнські принципи і звичаї. Роман був впевнений, що вибрав достойних друзів. Він ніколи не належав до поганої компанії і намагався врятувати інших від неї. Він добре усвідомлював небезпеку впасти в гріх під впливом поганого товариства.

А гріх липкий, і все кусає,
І трудно вирватись від нього …
І часто пахощі розмаю
Його пронизують усього.
Тоді лиш з Господом єднайся.
І пригадай Христове Слово,
У всіх гріхах своїх покайся –
І повне прощення готове.
Покаятись найтяжче діло,
Бо я к в собі гріха признати?
А ти покайсь в усьому сміло,
Так, ніби Бог – це твоя мати.
На серці легко тоді стане,
І гріх давити вже не буде,
І сонце радісне й кохане
Тобі світитиме повсюди.
Пісня «Україна – це ти»

Ведуча 2.   29 червня 1888 року Роман вступив у монастир в Добромилі. Він отримав особливий дозвіл пропустити трьохмісячну програму кандидата, бо він і так був затриманий батьком на 4 роки Нарешті Роман почав життя, до якого прагнув так багато років.
Ведучий 3.   Після року послушництва Роман 13 вересня 1889 року склав перші обіти. За цей рік він навчився жити релігійним життям – життям убогості, чистоти і послуху.  В цей час Роман отримав нове ім’я – Андрей, в честь св.. Андрея, Апостола, який приніс Добру Новину про Ісуса слов’янському народові.
Брат Андрей повернувся в Краків, де він вивчав теологію в Колегіїї оо.Єзуїтів. Ці студії були підготовкою до висвячення на священика.
Ведуча 4.   Брат Андрей мав величезний талант до вивчення мов. Він володів десятьма мовами:грецькою, латинською, старослов’янською, польською, німецькою,французькою,італійською,англійською,єврейською,українською. Цей особливий дар був плідно використаний для поширення Євангелія Ісуса серед багатьох людей.

Ведучий 111 серпня 1892 року брат Андрей склав вічні обіти у василіанському монастирі в Кристинополі. Через кілька тижнів, 3 вересня, він був висвячений на священика.
Ведуча 2. У 34 роки отець Андрей, ще молодий монах, був обраний єпископом. Це відбулося 19 вересня 1899 року. Молодий єпископ зразу ж виявив свою відданість іншим. Він відвідував покинутих і ув’язнених. Почав будівництво духовної семінарії і був ініціатором реконструкції собору у Станіславові.
Ведучий 3.  12 січня 1901 року Єпископ Андрей став Архиєпископом Львова і Митрополитом Галичини.
Ведуча 4. Андрей Шептицький був  Главою Греко-Католицької  Церкви майже півстоліття. Це були важкі  і відповідальні часи для українського народу. Митрополит завжди допомагав, захищав і оберігав свою паству. Він завжди був зі своїм народом, постійно голосячи святе Боже слово. В одному із своїх Пастирських листів писав: ” Подорожуючи від села до села, я більше подібний на проповідника-місіонера, ніж на Єпископа…”

Танець «Козачок»

Ангел:
Метали,такі, як золото, мусять бути випробувані перед тим, як вважати їх дорогоцінними. Митрополита Андрея дуже любив Бог, а також і люди, але його спокій часто порушувався сумнівами і нерозумінням. Послухайте, як шукання, а також переслідування, яких зазнав Андрей Шептицький, виявили і загартували найкращі якості духу Митрополита. Як вогонь знищує домішки в золоті, так і душа Митрополита стала чистою після всіх випробувань, які він пережив впродовж свого життя.
Ведучий 1.
Через три місяці після початку Першої Світової війни російські царські війська окупували Західну Україну. Почалося переслідування Греко-     Католицької Церкви. Митрополита Шептицького звинуватили в антиросійській політичні й діяльності і 18 вересня 1914 року  арештували.
Ведуча 2. Він відбував ув’язнення в Києві, Курську, а потім у монастирі в Суздалі. Навіть перебуваючи за гратами, Пастир пам’ятав про потреби своїх послідовників і ніколи не припиняв писати листи в різні урядові установи, в яких протестував проти переслідувань його Церкви і вірних й обстоював їх права.
Ведучий 3.  12 березня 1917 року Митрополита було звільнено з ув’язнення.
У вересні 1923 року  його знову арештували, але тепер вже польський уряд.
В січні 1924 року йому дозволили повернутися до Львова.
 Ведуча 4 .  Прикутий до крісла-візка, через перенесені хвороби, виснажливу роботу, ув’язнення, Митрополит продовжував покращувати добробут своєї Церкви і вірних. З роками ентузіазм не згас, особливо він сконцентрував свої зусилля на виданні релігійної літератури і літургічному оновленні.
Ангел1941 року в Україну прийшла біда – Друга Світова війна. Нацисти намагалися знищити 200 тисяч євреїв зі Львова і навколишніх територій. Послухайте спогади полковника ізраїльських військ Кагане:
Учень: “Я був єврейським військовим капеланом, призначений у Львівський гарнізон, а також равином у синагозі і викладав юдейську теологію в міських вищих щколах.
Можу поклястися на Біблії, що Митрополит Шептицький був одним з найбільших гуманістів людства, і, звичайно, найкращий друг, якого ми, євреї, мали коли-небудь. Кажу це не просто тому, що він врятував мою дружину, дітей і мене, а тому, що він допомагав звільнити сотні інших євреїв від неминучої смерті”

Пісня «Солдат»

Люби всіх ближніх, незважаючи на віру,
Ангел:           І нації ти інші поважай,
Святому Господу ти серце принеси в офіру
І за Христом іти не забувай.
Роби приємне навіть людям незнайомим.
Усім, без винятку, спіши добро творить,
Даруй любов і милосердя кожну мить.

Ведучий 1. З кожним днем Митрополит все слабшав. Вночі 31 жовтня 1944 року він оголосив свій духовний заповіт і останні слова. Він передбачив знищення Греко-Католицької Церкви, яке було здійснене після його смерті.
О 1.30 після обіду 1 листопада 1944 року Митрополит Андрей Шептицький помер. Його свята душа пішла зустрітися з його Творцем. Йому було 79 років і 56 з них він піклувався про Христових овець.
Виходять хлопець і дівчина.
Дівчина. Я зрозуміла, що Митрополит Андрей Шептицький є тою людиною, пам’ять про кого не може бути втрачена, бо вона є благословенням.
Хлопець. Я хочу бути подібним до нього. В усіх гранях свого життя, особливо в молитві, він був настільки досконалим, що став відомий як “новий Мойсей” українського народу.
Ангел. Андрей Шептицький – один з тих, хто становить знак надії для наших і прийдешніх часів. Він показав, що любов є сильніша від смерті.


На місячній доріжці
Зустрілись дві душі,
Одна – до Бога пішки,
А інша – в грішний світ.
Одна – душа солдата
Загиблого в бою,
А інша – немовляти,
Народжена в Раю.
І так би розминулись…
Але душа бійця
На іншу обернулась:
Знайоме щось з лиця.
Сказала: « Гей, малеча,
А нумо , хлопче , стій!
А як ім’я, до речі,
Матусеньки твоїй?»
Душа же немовляти
Була як чистий сніг:
« Мене чекає мати,
Аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина –
Таке її ім’я,
Ось-ось народить сина,
А син її – то я!
Мене на Землю жити
Господь благословив,
Я маю народитись…
А ти вже там пожив?» –
Так у бійця спитало
Майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало:
Що то таке – Земля?)
А той боєць «Галина»
Повторював ім’я …
Та це ж його дружина
Чекала немовля.
Сплили перед очима
Щасливі ті роки:
Як він , ще був хлопчина
Й просив її руки…
Весілля і навчання,
І пристрасті потік…
Він всі її бажання
Виконував , як міг.
Усе було чудово:
Вагітність – добрий знак!
І взяв він з жінки слово,
Що родиться козак!
А потім…Сум в родині..
В країну зло прийшло.
Галини очі сині
Зробилися мов скло.
«Не йди – вона просила –
Бо смерть гуляє там.,
Скількох вже покосила,
Та їй тебе – не дам!»
Та він своїй дружині
Сказав приблизно так:
«Як друзів я покину,
Який же я козак?
Як гляну в очі сину,
Що з’явиться в цей рік?
Скажу, що в злу годину
Я за спідницю втік?»
Поцілував Галину
І рушив на війну…
А потім..постріл в спину..
І запах полину….
Згадав боєць те стрімко
Й до немовля сказав:
«Ти бережи Галинку
Що краща буде з мам.
Пробач мені ,дитино,
Вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно
З тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба,
Як швидко ти ростеш,
А все що буде треба
В житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж , сину,
Тобі час йти в життя
А я прикрию спину
Тобі із небуття»
На місячній доріжці
Невпинний душ потік:
Одні – до Бога пішки,
Хтось – в протилежний
бік.
Народжуються діти,
В воєнний час страшний,
І щоб їх захистити
Хтось винен йти у бій.
Але допоки в серці
В жіночому любов,
Життя не перерветься,
Відроджуючись знов!


Хвилина мовчання. Пісня «Пливе кача» (у руках учнів свічечки)




Коди людина полюбить Бога, тоді для неї є милим все, що Богові належить, що до Бога веде і що Йому миле. Тоді дорогими і милим стає їй Боже Слово, через яке вона краще пізнає Бога, і Божий Закон, в якому виражена Його воля, і молитва, якою з ним розмовляє … Мила їй також кожна людина, бо в ній вона бачить Божу дитину. Так любов Божа просвічує ціле життя людини. А головно, просвічує вона взаємовідносини між людьми.


Творче світу, Спасителю мій,
Поможи Батьківщині моїй,
Дай їй силу кайдани зламати,
Що скували її супостати.
Україно, Вітчизно моя!
Все, що маю,даю тобі я,
І майно, і знання, і всі сили,
Щоб тобі на добро прослужили.
Щоб ти стала міцна, як давно,
Щоб твій нарід з’єднався в одно
у братерській любові та згоді –
Лиш тоді стане сила в народі”
Ми усі – і дорослі й малі
На своїй і нерідній землі
Його слово, величне, крилате,
Будем в серці довічно ховати.
Він не вмер – він між нами іде,
Він нас шляхом тернистим веде
Крізь холодні пустинь заметілі
До мети, до великої цілі.
Піднесімо серця до гори,
Хай замають, мов ті прапори,
Хай наллються новою снагою –
Віщий Духу! Веди! Ми з тобою!

         Віримо, що територіальна цілісність України скріплена кров*ю мільйонів незламних борців навіки залишається непорушною. А ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дії та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічної й духовно багатої вільної демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Не ділімо цю землю,
Не ділімо це небо,
Не ділімо хатини
Й сім*ї не ділімо!
Бо ми – браття, єдині
В українському слові,
В українськім корінні,
В українській любові!                    
Пісня «Все буде добре»




ДО 140-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ М. ГРУШЕВСЬКОГО



“Я хочу жити, щоб працювати,страждати і боротись разом з вами”. 


М.Грушевський.





Ведуча 1. Досить широкою була географія проживання та діяльності М.Грушевського. Народився М.Грушевський у Холмі на Волині, дитинство провів на Кавказі, вищу освіту здобув у Києві, довгі роки викладав у Львові, виїжджаючи часто до міст Західної Європи та Росії, заслання відбував на Волзі та в Москві, на еміграції жив у Відні й Празі, помер у Кисловодську.

Ведуча 2. Михайло Грушевський походив з родини Грушів- Грушевських, що проживала в чигиринському повіті на Київщині. Вже за часи Богдана Хмельницького виступає військовий писар Іван Груша, „чоловік дуже освічений і розумний”, що часто бував у різних посольствах і на переговорах. Батько Михайла, Сергій Грушевський, був визначним педагогом, склав зразковий підручник церковно – слов’янської мови для школи. Він підтримував зв’язки з визначними українськими діячами і не шкодував грошей на громадські потреби. Свою приязнь до українства зумів він передати своїм дітям
Ведуча 1. Народився Михайло Грушевський 29 вересня 1866р. У місті Холмі. Через три роки батько пересилився на Кавказ, жив то у Ставрополі, то на Владикавказі та займався там організацією шкільництва. Батько залюбки оповідав дітям про Україну, про українські звичаї, учив їх українських пісень, приказок, розказував їм українські казки. Малий Михайло, хоч і не бачив рідної землі, вже з дитинства вчився її любити й шанувати. Ті зацікавлення надзвичайно посилилися внаслідок трьох поїздок в Україну за дитячого віку в село Сестринівка.
Читець: 
“ Страшенно мріяв про неї й линув душею до неї цілими десятиліттями, бо то був одинокий пункт, де я міг зв’язуватися з українською стихією, дотикатися до української землі, до її природи, до її культури.”(М.Грушевський)
Ведуча 2. В гімназії Грушевський навчався в 1880-1886 роках у місті Тифлісі на Закавказзі. Належав до найкращих учнів і свого класу, і цілої гімназії. Наука не завдавала йому великого труда, він мав багато вільного часу читати й над прочитаним роздумувати. Як сам каже, „плавав у книжному морі та впивався ним”. Особливу радість справив йому батько тим, що почав передплачувати для нього „Київську Старовину”, науковий журнал, присвячений історії й літературі України.
Читець: 
“Українське село, ліси, води, український народ, українська мова, все це ввірвалося в мою душу як якийсь інший, кращий світ, до котрого я міг тільки душею і мрією тягнутися, відраховуючи місяць за місяцем ті три роки, коли батьки мої могли повторити сю подорож” (М.Грушевський)
Ведуча 1. Скінчивши гімназію, Михайло вступив до університету св. Володимира в Києві на історико – філософський факультет. В університеті його керівником був славний український історик Володимир Антонович, під його доглядом вийшли і його перші праці з історії України. В 1887 році написав Грушевський працю про українські замки в XVI столітті, в 1890році вийшла велика книга „Історія Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV в.” – і за неї дістав золоту медаль та стипендію для дальших історичних дослідів.
Ведуча 2. В 1893 році Грушевський отримав науковий ступінь магістра історії. За кілька років із молодого, хоч дуже освіченого студента Грушевський став визначним ученим – істориком. Після закінчення університету, Грушевському запропонували викладати українську історію у Львівському університеті.
Читець: 
“Моєю мрією в тих часах стає зробитися українським літератором, видавцем і – ученим. Українознавство являється для мене будучою спеціальністю” (М.Грушевський)
Ведуча 1. З того часу Грушевський цілих 20 років, аж до вибуху світової війни, викладав історію України. Починав він її від найдавніших часів, від початку історичного життя на наших землях, і доводив до останніх століть. Українська молодь уперше могла почути наукові лекції, на яких учений, професор детально пояснював минуле рідної землі. Та найцінніше у викладах Грушевського було те, що всі події він оцінював із українського становища, що старався все пояснити розвиток нашого народу від найдавніших часів, що вмів піднести світлі хвилини в минулому України.
Читець: 
“Відколи українська нація почула себе після довгого занепаду нацією, - се вперше український професор оповідатиме українцям по – вкраїнському рідну історію. Ви перший матимете змогу будити українську національну свідомість вільним словом.” (О.Кониський)
Ведуча 2. В університеті Грушевський виступав сміливо й різко в обороні прав української мови й цим накликав на себе багато неприємностей і нападів вуличної преси. Та самою працею в університеті Грушевський не вдовольнявся. Йому до серця лежала українська наука, тому – то він почав організовувати наукове життя серед громадянства Галичини. Під редакцією Грушевського вийшло 120 книжок „Записок наукового Товариства ім. Шевченка”. Це видання розходилося не тільки серед українців, але йшло й до великих чужих бібліотек, до університетів та академій усіх культурних народів: і в Європі, і в Америці, і навіть у Австралії. Це було перше українське видання, що звернуло на Україну увагу цілого наукового світу.
Читець: 
“...Спільною рисою для всього, чого торкалося перо М.С.Грушевського, є, на мою думку, ця глибока переконаність у правоті української справи, в досяжності й здійсненності основних завдань українського руху. До всіх питань він підходить як українець з погляду життєвих інтересів українських народних мас...” (С.О. Єфремов)
Ведуча 1. В 1989 році вийшов перший том великої „Історії України – Руси”. Це була перша національна історія України. Працював Грушевський над нею ціле своє життя, але таки не зміг її закінчити. Останній, десятий том „Історії України” вийшов у світ 1936 року, вже після смерті автора.
Ведуча 2. В 1897 році Грушевського було обрано головою наукового Товариства. Час його головування до світової війни 1914 року – це найсвітліша доба в розвитку Товариства. Грушевський виявився незвичайним керівником , адміністратором, умів знаходити для Товариства джерела доходів, організував друкарню, палітурню, розвинув книгарню наукового Товариства у велике підприємство. Бібліотека Товариства за його часів стала одною з найбільших У Львові і ввійшла у зв’язки з усіма культурними країнами. Він дав початок і для успішного розвитку музею. Він старався зробити з наукового Товариства наукове середовище на європейську міру.
Читець: 
“Пам’ятаймо – ми репрезентуємо великий народ, і повинні репрезентувати його гідно, достойно...”(М.Грушевський)
Ведуча 1. В міру того, як росла серед цілого нашого народу пошана до Грушевського, ім’я його у ворогів нашого національного відродження ставало ненависним. Вони недаром зв’язували з цим ім’ям цілий український рух на Наддніпрянщині після 1905 року. В 1899 році Грушевський організував „Українську видавничу спілку”, що видала перед війною до 300 українських книжок. Це були твори найвизначніших українських письменників, переклади з чужих літератур, наукові твори своїх і чужих авторів.
Ведуча 2. Грушевський почав планову боротьбу проти обмежень української літератури. В 1903 році в Парижі він прочитав там курс лекцій історії України. З 1906 року в Києві починає виходити перенесений сюди „Літературно – науковий вісник”. В 1907 році в Києві Грушевського обрано головою українського наукового товариства. В той час виходить популярна історія України під назвою „Про старі часи на Україні”. В ті роки Грушевський підготував і випустив ілюстроване видання „Історії України”.
Ведуча 1. З початком першої світової війни видано таємний наказ обшукати Грушевського і без огляду на результати обшуку зі слати до Сибіру. У лютому 1915 року його висилають до Сибіру. Але російська Академія наук вступилася за українського вченого. Тоді замість Сибіру Грушевському призначили Симбірськ. Пізніше засланець переїхав до міста Казані, а врешті – до Москви, під нагляд поліції і позбавлення права педагогічної і іншої діяльності.
Ведуча 2. Волю дала лютнева революція. Пробудилася до самостійного життя й Україна. У Києві утворюється ”Українська Центральна Рада”. Грушевський обраний головою Центральної Ради. На посаді голови Центральної Ради Грушевський пробув тринадцять місяців. Під проводом Грушевського Центральна Рада перетворилася в перший парламент України, а він став першим президентом Української Народної Республіки.
Сам він так про це пише:
Читець: 
“ Тяжке й відповідальне було те становище. Вороги українства, які й давніше пеклом на мене дихали, у своїм засліпленні вважали мене автором і українського руху, й винахідником української мови, тепер особливо всіли на мене зі своїми лайками й прогнозами...”
Ведуча 1. В цей період Грушевський пише статті до газет і журналів, випустив брошури „Хто такі українці і чого вони хотять”, „Звідки пішло українство”, „Якої ми хочемо автономії і федерації?”. 22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила самостійність України. Цього більшовики не могли подарувати ні її голові, ні Центральній Раді. Більшовики спрямували свою артилерію на дім Грушевського. Згоріла тоді дорогоцінна бібліотека Грушевського, згоріла його велика збірка мистецьких творів і найцінніше з усього – невидані його рукописи.
Ведуча 2. Уряд переїхав на захід, Грушевський разом з ними. А в березні 1919 року виїхав до Галичини, пробув якийсь час у тодішній столиці Західної Області Української Народної Республіки – в Станіславові, а звідтіль до Чехословаччини й осів у Празі. В липні 1923 року він писав:
Читець: 
“Я большевикам ніякий приятель, мало хто стільки потерпів від них, як я, і далі терплю: книги мої на Україні заборонені; транспорт книг моїх, висланих торік, більшовики переробили на картон, аби не дати їм розійтися” (М.Грушевський)
Ведуча 1. В еміграції Грушевський розвинув знову широку літературну працю. Тут він видрукував і свій восьмий том „Історії України”, тут повиходили й інші його книжки з історії України новими виданнями. Тут він заснував Український соціологічний інститут, що мав займатися дослідом громадського життя. В Парижі вийшла французькою його „Історія України”, й „Короткий нарис українського письменства”. Взагалі Грушевський уже давно займався історією української літератури, а у Відні написав перші три томи цієї дуже важної праці.
Ведуча 2. На чужині він не міг розгорнути такої широкої діяльності, до якої звик був на Україні. Він затужив за рідною землею, що для її добра поклав стільки зусиль. Грушевський уважно приглядався до будівництва Української Радянської Республіки, і в 1924 році, одержавши дозвіл на повернення, виїхав до Києва.
Ведуча 1. У своєму улюбленому Києві він розвинув знову широку наукову працю. Став членом Всеукраїнської Академії Наук, оживив її незвичайно своїми багатими задумами та цікавими планами. При Академії розмістив історичну секцію колишнього київського Українського Наукового Товариства, яке сам заснував і яке тепер увійшло в склад Академії. За якихось шість років історична секція української Академії наук випустила друком до 50 томів різних дуже вартих праць і видань.
Ведуча 2. Поза цією організаційною роботою академік Грушевський находив час продовжувати власні наукові праці. У Києві закінчив він і видав дев’ятий том великої „Історії України” – величезну книгу на 1600 сторінок. У цьому томі він закінчив історію Хмельниччини, найбільш бурхливої доби в нашому минулому. Одночасно продовжував він історію української літератури і довів її до п’ятого тому ( до XVI віку). Не можна диву дивитися, де на всю цю роботу находив Грушевський час. Під його руками росла українська наука. У 1929 році його було обрано академіком Академії наук СРСР.
Ведуча 1. З 1930 року почалися переслідування громадських діячів, людей науки й письменства. У 1931 році Грушевський був звинувачений в антирадянській діяльності, заарештований, депортований до Москви, де жив під наглядом НКВС. Тут він старався вести дальші історичні розсліди в московських архівах, невтомно працював, писав, хоч творів його не друкували. Помер Грушевський 25 листопада 1934 року в Кисловодську, куди поїхав на лікування. Похований у Києві.
Ведуча 2. У некролозі, опублікованому в „Правді”, М.С. Грушевський названий одним з „ ...найвидатніших буржуазних істориків України”.
За що ми перед ним в боргу?, В чому запорука його воскресіння ?
Ведуча 1. Першою й найважливішою його заслугою є те, що він дав нам повну історію України. Для її створення були використані величезні документальні матеріали архівів України, Росії, Польщі, Швеції, Туреччини. Ця праця мала велике політичне значення, оскільки Україна була розділена між австрійськими, польськими і російськими сусідами, реакційні кола яких не визнавали за українським народом права на існування як нації і права на свою мову і культуру. За своє життя Грушевський здійснив великі наукові дослідження, опублікував близько двох тисяч наукових і науково – популярних праць, публіцистичних статей.
Ведуча 2. Науково–педагогічна й публіцистична спадщина М.Грушевського не обмежується його капітальними працями, трактатами, статтями, численними курсами лекцій, які він читав з університетських кафедр. Дбаючи про поширення історичних знань, учений поряд з уже згадуваним вузівським підручником „Ілюстрована історія України”, написав ще й дві книжки для школярів. Перша з них –„Про старі часи на Україні”. Друга –„Історія України”, написана до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх - побачила світ 1920 року. Для селянства живо й дуже цікаво написана книжечка „Про старі часи на Україні”.
Ведуча 1. Але Грушевський не тільки писав історичні праці, але й сам, робив історію ,- він був творцем українського життя. Мало в нас було організаторів і діячів такої міри як Грушевський. Для України він дав незвичайно багато: розвинув українську науку до європейського рівня, поширив нові думки, наблизив нас до західної культури, і надихнув громадянство новим духом, новим життям.















Захід патріотичного виховання в школі

Присвячено хоробрості воїнам АТО



І.Ведуча Відоме латин­ське  прислів’я «Хочеш миру — готуйся до війни»  знаходи­мо мало не в усіх народів, і не лише Європи. І це при тому, що протягом усього часу було укладено понад вісім тисяч мирних дого­ворів, деякі з яких супро­воджувались урочистими присягами у присутності найвищих релігійних і світ­ських достойників
ІІ. Ведуча  Уже не одне століття політики намагаються переконати громадян своїх країн у тому, що будь-яка війна виникає через трагічні непорозуміння.
І.Ведуча Можна без пере­більшення стверджувати, що історія людства — це історія безперервних збройних протистоянь. Адже протягом чотирьох тисяч років писаної іс­торії, воно провело в мирі лише 268 років, тобто кожного року тільки 24,5 доби проходили без викорис­тання зброї з тим, щоб наступних 340 днів вдаватись до людиновбивства.
ІІ. Ведуча  Здавалося,  в наш час повернутися до страхів війни можна було тільки у фільмах та книгах. Але війна увірвалася в наше життя безжальним буревієм, захоплюючи за собою все нові і нові життя.
І. Ведуча  Вона не десь там.. , а зовсім поряд… Незалежно від нас почалась. А протистоять цій неоголошеній війні, наші українські воїни – наші  хоробрі серця.
 ( Презентації під пісню Світлани Тарабарової «Повертайся живим»)
Вірш «Тобі, Україно»
1учень:  
Моя ти рідна Україно,
На прапорі твоїм блакить,
Багата й сильная країна,
Де жито в колосі шумить.
2 учень
Пройшла страшний ти час розрухи
Голодомору і війни,
Розправили величні крила
Твої знедолені сини.
3 учень
Із козаків ті українці,
Що підняли тебе з руїн,
Й поставили тебе, убогу,
На рівень інших всіх країн
4 учень
Тепер ти вільна, Україно,
Ніхто тебе більш не згнобить,Ніяка сила не зламає
І щастя нам не вкоротить.
5 учень
Ми ворогів своїх здолаєм,
Могутні станем і міцні,
Свободу втримаєм руками
Й складатимем про це пісні!
6 учень
Коли ж бридкі жадібні руки
Простягнуть вороги до нас,
Згуртуєм ми свої громади,
Бо вже тоді прийшов наш час.
7учень
За нашу правду і свободу
Життя спокійно віддамо,
Як наші предки воювали
За наше щастя і добро.
8учень
Здобудем волю і свободу
Ми для онуків та дітей,
Здобудем славу і майбутнє
Для України та людей!..
ІІ. Ведуча  Нині за цілісність України ,перебуваючи  у   східних областях ,бореться 560 кращих синів    Козелеччини, з них   11  жителів та вихідців села Данівки:
  1. Фрідріх Олександр Васильович
  2. Кощій Петро Федосійович
  3. Григор’єв Максим Андрійович
  4. Ковалівський Олександр Миколайович
  5. Мартинюк Юрій Васильович
  6. Лисенко Андрій Петрович
  7. Федосенко Володимир Володимирович
  8. Мороз Роман Миколайович
  9. Ющенко Віктор Миколайович
  10. Грицовець Генадій
І. Ведуча Думки про події на Сході зараз у серці кожного українця  запеклися рубцем , кровоточать та не дають спокійно жити, мислити , дихати…Це біда усієї країни ї бути осторонь не може ні одна людина..
(Презентація Пісня з Хоробрих сердець, Приходько «Возвращайтесь мальчики»)
Сценка (мати й син)
Проводжала мати сина
На страшну війну:
Мати:
Ох. Настала тяжка днина,
Ні спокою , ні сну!
Син:
Не хвилюйся. Любо мамо!
Не кричи в жалю.
Часу ще пройде не мало…
Я ж тебе люблю!
Мати:
Повертайся ти мій сину
Зі Сходу живим,
Я ж без тебе тут загину
Розтану мов дим…
Син:
Мамо, час мені в дорогу..
«Град» Вкраїну гне.
Хлопцям понесу підмогу.
Батьківщина жде!
Мати:
Щоб могла я полетіла
Слідом за дітьми!
Мала б крила – захистила
Від кулі в пітьмі.
Оповила,укутала
Від снігу й біди…
Хай ніколи більше
НЕ БУДЕ ВІЙНИ!
ІІ. Ведуча  На жаль, не всі сини України залишилися живі. Їх багато , так званих «двохсотих». Чиїхось  синів, братів, коханих… Давайте вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання  …
(хвилина мовчання під відлік часу, на відео свічка )
І. Ведуча  Війна…зовсім незвично уявити жінку серед  неї… Наше звичне  сприйняття мати – берегиня роду, жінка створена для краси . Але коли ворог ступає на кордони Батьківщини і жінка іде їх захищати.
( презентація-відео про жінок в АТО)
ІІ. Ведуча Давайте будемо оптимістами і вірити,  що наші хлопці та дівчата  повернуться додому і їх життя складеться щасливо.
Так хочеться скоріше МИРУ  на нашу квітучу Україну, на її біло-пінні сади, смарагдові діброви, щоб було чутно дитячий сіх і невимовну радість на душі.
(Вірш «У рідному краї»)
1)учень
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
2)учень
У рідному краї і серце співає,
Лелеки з далека нам весни несуть.
У рідному краї  і небо  безкрає,
Потоки , мов струни течуть!
3) учень
Тут мамина пісня лунає і нині.
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
4)учень
Ї я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води,
Без рідної мови, без пісні, без мами,
Збідніє  земля назавжди!
І Ведучий Як чудово прокинутись зранку і знати, що попереду у тебе мирний день, що тобі ніщо не загрожує і всі твої мрії збудуться і, можливо, вже зовсім скоро все в нашій державі налагодиться. І з війни повернуться додому живі хоробрі серця.
ІІ Ведучий Як чудово бути просто щасливим, жити в мирній державі, єдиній соборній  квітучій Україні.
І Ведучий:
Розцвітай , Україно,
Ти квітками калини
І рости ,Україно, синів,
Щоб вони тебе милу
Захищати зуміли
Від усіх чужаків-ворогів.
ІІ Ведучий 
А дочкам своїм, рідна,
Ти наказ рознеси всім,
щоб синочків ростили своїх
До науки привчали
І добру щоб навчали
Та поваги до рідних батьків.
І Ведучий
Хай буде Україна
Багата та сильна.
Та щоб горя не знала вона
Щоб була вона гарна,
Щоб була вона вільна,
Україно моя чарівна!
ІІ Ведучий
Нам сам бог допоможе
І землю благословить
В боротьбі за життя нас веде
За свою Батьківщину
Бо немає країни
Краще нашої більше ніде!!!
(Фінальна пісня Май «Квітуча Україна»)
Де сяє сонце золоте
і журавлі курличуть
В саду черешенька цвіте,
Вечерять мама кличе.
Співає сонячні пісні
Уся моя родина,
Бо я  вродилась на землі
Що зветься Україна!
Приспів:
За квітучі гаї
І калини цвіт у лузі
Станьмо, браття мої,
Помолімось разом друзі.
Хай молитви слова
В небо птахою полинуть.
Щоб завжди берегла
Матір божа Україну!
****
Любові сповнена земля
Одна така на світі,
Тут кожен день стрічаю я,
серця добром сповиті.
Ми покладемо за мету
Від малу й до загану
Любити землю цю святу,
Що зветься Україна!
І Ведуча:
Моліться , щоб ті ,
хто приймали присягу,
Зуміли пройти оцей шлях.
Хай вистачить духу,
гармат і відваги,
І жовто-блакитні розвіються стяги
У мирних  уже небесах.
Дякуємо за увагу.
1учень:  
Моя ти рідна Україно,
На прапорі твоїм блакить,
Багата й сильная країна,
Де жито в колосі шумить.
2 учень
Пройшла страшний ти час розрухи
Голодомору і війни,
Розправили величні крила
Твої знедолені сини.
3 учень
Із козаків ті українці,
Що підняли тебе з руїн,
Й поставили тебе, убогу,
На рівень інших всіх країн
 4 учень
Тепер ти вільна, Україно,
Ніхто тебе більш не згнобить,Ніяка сила не зламає
І щастя нам не вкоротить.
5 учень
Ми ворогів своїх здолаєм,
Могутні станем і міцні,
Свободу втримаєм руками
Й складатимем про це пісні!
6 учень
Коли ж бридкі жадібні руки
Простягнуть вороги до нас,
Згуртуєм ми свої громади,
Бо вже тоді прийшов наш час.
7учень
За нашу правду і свободу
Життя спокійно віддамо,
Як наші предки воювали
За наше щастя і добро.
8учень
Здобудем волю і свободу
Ми для онуків та дітей,
Здобудем славу і майбутнє
Для України та людей!..
1)учень
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
2) учень
У рідному краї і серце співає,
Лелеки з далека нам весни несуть.
У рідному краї  і небо  безкрає,
Потоки , мов струни течуть!
3) учень
Тут мамина пісня лунає і нині.
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
4) учень
Ї я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води,
Без рідної мови, без пісні, без мами,
Збідніє  земля назавжди!
(Фінальна пісня Май «Квітуча Україна»)
Де сяє сонце золоте
і журавлі курличуть
В саду черешенька цвіте,
Вечерять мама кличе.
Співає сонячні пісні
Уся моя родина,
Бо вродилась на землі
Що зветься Україна!
Приспів:
За квітучі гаї
І калини цвіт у лузі
Станьмо, браття мої,
Помолімось разом друзі.
Хай молитви слова
В небо птахою полинуть.
Щоб завжди берегла
Матір божа Україну!
****
Любові сповнена земля
Одна така на світі,
Тут кожен день стрічаю я ,
серця добром сповиті.
Ми покладемо за мету
Від малу й до загану
Любити землю цю святу,
Що зветься Україна!




Бій під Крутами в історичній пам'яті. Як експлуатується міф


Аналіз церемоній, присвячених битві під Крутами, демонструє, що фактично всі сучасні заходи із вшанування пам’яті загиблих студентів пов’язані з політичною кон’юнктурою та мають політичний підтекст.
"Історична Правда" публікує автореферат дипломної роботи студента-історика з Могилянки Андрія Любарця "Бій під Крутами в сучасній українській історичній пам’яті".
----------------
Бій під Крутами – бій, що відбувся на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року між більшовицькими військами Михайла Муравйова та об’єднаними військами юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та першої сотні новоствореного Студентського куреня під єдиним командуванням Аверкія Гончаренка під час наступу на Київ військ Муравйова.
Перед військами Аверкія Гончаренка стояло завдання затримати наступ на Київ більшовицьких військ, в той час як головні українські військові сили на чолі з Симоном Петлюрою вирушили на Київ придушувати повстання на заводі "Арсенал".
Можна виокремити такі особливості битви під Крутами, які виділили її з-поміж інших військових конфліктів того часу та звернули увагу громадськості на неї:
- участь у битві студентів, які не мали попереднього військового досвіду (116 бійців Студентської сотні),
- величезна чисельна перевага більшовицького війська (500-600 воїнів під командуванням А. Гончаренка і до 6 тисяч воїнів під командуванням  М. Муравйова),
- великі втрати української сторони, а також те, що війська Муравйова все-таки вдалось затримати і виграти час для підписання Брестської угоди. [1 - дивись примітки наприкінці тексту]
* * *
Битва під Крутами – один із важливих сюжетів сучасної української історичної пам’яті, який вже давно перестав сприйматись як рядова історична подія. Міф битви під Крутами є історичним образом, що має важливе значення для української колективної пам’яті та української ідентичності.


 статті йтиметься не про битву під Крутами як історичну подію, а про відображення цієї події в українській історичній пам’яті.
Іншими словами, йтиметься про те, як репрезентувалась битва під Крутами у різний час, як і ким творилися уявлення про неї, і як вони використовувались у державній політиці пам’яті та в політиці загалом. 
Виникнення та формування міфу битви під Крутами
Події під Крутами вперше привернули увагу громадськості після повернення Центральної Ради в Київ у березні 1918 року.
5 березня 1918 року Військовим міністерством УНР було утворено комісію для з’ясування обставин бою під Крутами. До її складу увійшов член Центральної Ради Олександр Шульгин, який втратив у бою під Крутами брата – Володимира Шульгина.
Окрім того, на початку березня до Центральної Ради надійшли численні листи від батьків із проханням розшуку їх дітей, які брали участь у битві. [2]
Під час першого засідання Малої Ради після повернення до Києва 9 березня 1918 року особисто Михайлом Грушевським була висловлена ідея вшанування пам’яті "забитих стрільців" і урочистого перепоховання їх у Києві на Аскольдовій могилі.
Ця пропозиція була прийнята одностайно усіма членами Малої Ради. Також Рада вшанувала пам’ять загиблих вставанням. [3] Таким чином саме Михайло Грушевський вперше звернувся до культивування цієї історичної події на офіційному владному рівні.
Обставини та результати битви під Крутами дали підставу для критики діючого уряду від опозиційних кіл. 16 березня у газеті "Нова Рада" вийшла стаття "Трагедія на Крутах" під авторством С.Ш. (скоріше всього це був Сергій Шемет, один із лідерів опозиційної на той час до Центральної Ради партії землеробів-демократів [4]).
У статті описувались події під Крутами у трагедійному ключі. При тому досить чітко визначалися відповідальні та винні за цю трагедію:
"В Крутах загинув цвіт української шкільної молоді. Загинуло кілька сот найкращої інтелігенції — юнаків — ентузіастів української національної ідеї. Така втрата для культурної нації була б важкою; для нашого народу вона безмірна.
Винна в цій трагедії уся система безглуздя, весь наш уряд, котрий після блискучого соціального законодавства, після піврічного адміністрування оказався покинутим народом і армією, і в такім безнадійнім становищі рішив захиститись від добре озброєної большевицької армії кількома сотнями шкільної молоді" [5].Далі автор коротко описує хід битви під Крутами, при тому формулюючи численні стереотипи, які пізніше згадувались і згадуються нині у численних критичних статтях про крутянські події.
Зокрема пишеться про те, що у кожного вояка під Крутами було лише по три обійми патронів; про несподіваний для командування початок бою; несподівану втечу командування з полю бою разом із військовим знаряддям.
Висновок автора – необхідне розслідування інциденту та покарання винуватців катастрофи.
Цікаво, що чинна влада відреагувала на цю статтю, і вже через 3 дні, 19 березня, у газеті "Нова Рада" з’явилася замітка у якій повідомлялося, що слідство над цією справою вже розпочалося. [6]
* * *
19 березня 1918 року пройшло урочисте перепоховання 18 померлих під Крутами бійців Студентського куреня, яких вдалося знайти на полі бою та ідентифікувати. Ця подія активно висвітлювалась київською пресою.
Церемонія розпочалася о 2 годині дня на вокзалі, де зустріти тіла померлих зібралися студенти, родичі померлих, політики, військові, духовенство, представники просвітницьких організацій. Київським єпископом Никодимом була відслужена заупокійна. [7]
Після цього від вокзалу до Володимирського собору рушила похоронна процесія з 18 гробами померлих вояків. Біля Володимирського собору до процесії приєднались члени Центральної Ради на чолі із Грушевським. Після чого Грушевським була проголошена відома промова, яку він почав латинським висловом "Dulce et decorum est pro patria mori!" - "Солодко і гарно вмерти за Вітчизну".
Також Михайло Грушевський протиставив померлих під Крутами студентів людям, які оголосили нейтралітет у громадянській війні: "Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи." [8]
Під час провезення тіл біля будинку Центральної Ради відбулось зняття із цього будинку російської символіки. Про це заявив Грушевський, перетворивши подію на своєрідний ритуал:
"От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ.
Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров'ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!" [9]
Закінчилась процесія на Аскольдовій могилі, де й були поховані загиблі. Окрім Михайла Грушевського під час похоронної процесії виступали член ЦР О. Степаненко, старшина січових стрільців, київська інтелігенція.
Серед інших виступав професор другої української гімназії, учні якого вступили до Студентського куреня, і частина з них загинула (ім’я професора у джерелах не згадується). Саме він вперше порівняв загиблих під Крутами із учасниками битви під Фермопілами 480 року до н. е. Це порівняння запам’яталося учасниками церемонії. Про нього пізніше згадували у спогадах. [10]
З того часу аналогія активно використовувалась і використовується у працях про битву під Крутами. Битву під Крутами досить швидко почали називати "українськими Фермопілами". Також ця аналогія народила популярний міф про участь у битві під Крутами 300 студентів. Число народжене за аналогією із битвою при Фермопілах і 300-ма спартанцями.
У кінці березня починають збиратися кошти на надгробний пам’ятник загиблим під Крутами. Ініціатором збору коштів був лікар Сергій Коломійцев. При тому у його замітці в газеті "Нова Рада" звучали відверто звинувачувальні заклики на адресу чинної української влади ("Честь і слава молодим героям, і вічна ганьба тим, хто повинен був не себе, а їх спасти, але не зробив цього"). [11]
У 1918 році Павло Тичина пише свій знаменитий вірш "Пам’яті тридцяти", присвячений похорону студентів, загиблих під Крутами. Пізніше вірш часто супроводжуватиме численні роботи, присвячені битві під Крутами.
Бачимо, що битва під Крутами практично одразу привернула увагу громадськості. Важлива роль у цьому належала чинній українській владі – Центральній Раді та  Грушевському зокрема. Організувавши ритуали, які створили традицію вшанування пам’яті "Героїв Крут", Михайло Грушевський послабив вплив на суспільну думку кіл, які використовували битву під Крутами для критики чинної влади.
Культ "Героїв Крут" продовжує підтримуватись після становлення Української Держави Павла Скоропадського.
12 травня 1918 року на Аскольдовій могилі відслужується панахида "по козаках студентського куреня, убитих на Крутах". [12] А у травні вже виникає ідея спорудження пам’ятника "Героям Крут".



Немає коментарів:

Дописати коментар